Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 І <g/> , як у моїй уяві вони йшли поруч один одного <g/> , було навіть щось спільне в їхніх поглядах — риб'ячих очей Білодіда і вузьких <g/> , під волохатими стріхами брів — Якобсона <g/> .
doc#94 . В оновлених <g/> , свіжо пофарбованих шатах тріюмфує стара <g/> , многовікова священна традиція <g/> . </p><p> Змінити щось у релігії <g/> , розірвати з традицією — справа не легка <g/> , і шлях веде через
doc#94 А що як вона завтра вчинить щось протидержавне <g/> ?
doc#94 І справді <g/> , як можна встати за щось <g/> , коли для цього чогось у мові нема навіть слова <g/> ?
doc#94 Її основа — не держава і не народ як даність <g/> , як щось замовлене й пляново здійснене <g/> , а держава й народ <g/> , які складаються — дуже недосконалим способом <g/> , але кращого людство не винайшло <g/> , — способом поєднання різноспрямованих сил і зусиль <g/> . </p>
doc#95 На прощання він простягнув мені руку <g/> , а потім заклопотався <g/> : </p><p> — Ні <g/> , я мушу щось вам подарувати <g/> , так не можна просто розійтися <g/> . </p>
doc#95 Можете уявити собі шофера таксі в Нью-Йорку або Чикаго <g/> , який тисне вам руку й щось дарує на пам'ять <g/> ?
doc#96 Я певний <g/> , що вона не мала жадного конкретного наміру щось купувати <g/> .
doc#96 Годі уявити щось подібне в якомусь вісімдесятисячному місті України <g/> .
doc#96 Конче треба знайти щось своє <g/> . </p>