Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 Він був піонером метод лінгвістичної географії в українській і білоруській діалектології <g/> .
doc#22 Мені вже доводилося в українській і німецькій пресі вказувати на дивні збіги « <g/> Божевільної з Шайо <g/> » Жана Жіроду з « <g/> Народнім Малахієм <g/> » Миколи Куліша <g/> , « <g/> Смерть комівояжера <g/> » американця Артура Міллера багато чим нагадує Кулішеву « <g/> Маклену Трасу <g/> » <g/> .
doc#81 Ми поділяли дещо в минулому — буття вдома в двох культурах <g/> , українській і російській <g/> , — і свідомий вибір української <g/> , захоплення Галичиною й тим новим <g/> , що нам відкривалося в Львові <g/> .
doc#81 Син зубного лікаря <g/> , він був однаково вдома в українській і російській культурі <g/> , він мав такі ж літературні зацікавлення й смаки <g/> , як я. Але він був повороткіший <g/> , менший <g/> , бистріший <g/> , дотепніший <g/> .
doc#68 Єдине <g/> , що можна спробувати зробити <g/> , це інвентаризувати поезії за їхніми темами й стилем ( <g/> при чому дві інвентаризації можуть і не збігатися <g/> ) у надії <g/> , що з того вилоняться хоч би деякі риси поетичної особистости <g/> ; виявити деякі літературні зв'язки й переємства <g/> , але не сподіваючись на докладне знайдення місця Стусового в новочасній українській і світовій ліриці <g/> .
doc#40 <p> З поданого огляду випливає <g/> , що категорія особовости не набрала в українській іменниковій відміні вирішального значення <g/> .
doc#40 В українській іменниковій відміні можуть бути виявлені дві категорії <g/> : категорія особовости чи речевости і категорія оформлености-цілісности ( <g/> в зв'язку цих понять <g/> ) у протиставленні безформності-частковості <g/> . </p>
doc#81 Оповідали <g/> , що в одному з районів міста <g/> , не знаю докладно <g/> , в якому саме <g/> , штепівство-дудінство не запанувало <g/> , що там чудом не загасли іскринки доброго вогню <g/> , а це все завдяки тому <g/> , що бурµомістром ( <g/> а може <g/> , заступником бурµомістра <g/> ) став <g/> , не знати як <g/> , Григорій Костюк <g/> , що на зламі двадцятих-тридцятих років був літературним критиком під прапорами вже спроституйованого Миколи Хвильового <g/> , відбув арешт і кару <g/> , а тепер мало не чудом виринув у Києві і — в міру своїх скромних районових можливостей сприяв українській інтеліµенції <g/> .
doc#25 <p> У цю “ <g/> етимологічну фонему <g/> ” можна і треба <g/> , за Михальчуком <g/> , внести дальші ускладнення <g/> , насамперед <g/> , відрізнення о <g/> , посталого із ъ <g/> , що не має “ <g/> дивере <g/> ”нта <g/> ” ô ( <g/> пісок <g/> , сон <g/> ) <g/> , знов таки на відміну від російської мови <g/> , де о з ъ цілком збіглося з основним о ( <g/> 2 <g/> , 28 <g/> ) x. Особливо багато уваги Михальчук приділив українській “ <g/> етимологічній фонемі <g/> ” е через її велику ускладненість ( <g/> 3 <g/> , 64 <g/> ; 2 <g/> , 28 <g/> ; 4 <g/> , 346 <g/> ) <g/> ; але цього не буду тут подавати <g/> , бо це вимагало б дуже довгого історико-фонетичного коментаря <g/> . </p>
doc#81 Що гармонійна єдність нації <g/> , зокрема української <g/> , може бути й буде осягнена й стверджена навіки <g/> , і це буде безмежна доба нескінченного щастя всіх і кожного на медо- і молоконосній пухкій і пишній землі українській <g/> … </p>