Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 У нього розвинена лексика на означення почуттів суму <g/> , смутку <g/> , жалю <g/> , горя <g/> , журби <g/> , але йому не вистачає цієї лексики <g/> , і він удається до русизмів і слов'янізмів <g/> , як от тоска <g/> , печаль <g/> , скорб <g/> , кручина ( <g/> останнє слово фігурувало в тогочасній українській поезії <g/> , наприклад <g/> , ще в Афанасьєва-Чужбинського <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 Багатьох неологізмів можна було б сподіватися хоча б тому <g/> , що « <g/> поважний <g/> » <g/> , тобто не травестований <g/> , переклад класичного епосу уже сам по собі був інновацією в тогочасній українській літературі після « <g/> Енеїди <g/> » Котляревського та численних « <g/> Жабомишодраківок <g/> » <g/> , традиція тут була майже ніяка <g/> .
doc#78 <p> Деінде я показав участь у українській літературній мові південно-західніх елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мови 9 <g/> ) <g/> .
doc#72 Він заторкував не тільки російськомовні кола <g/> , а й ті кола українців <g/> , де звичайно переходили на російську <g/> , коли доводилося говорити про речі <g/> , для яких у хатній українській мові не вистачало слів <g/> .
doc#40 <p> До губних належать проривні звуки п <g/> , б <g/> , м і протисні ф <g/> , в. Звуки п ( <g/> глухий <g/> ) і б ( <g/> дзвінкий <g/> ) творяться тим <g/> , що видихове повітря прориває стулені губи <g/> ; так само <g/> , тільки з носовим резонансом <g/> , твориться звук м. Звук ф <g/> , загалом чужий українській звуковій системі ( <g/> див <g/> .
doc#40 Загалом <g/> , отже <g/> , наросток -к ( <g/> а <g/> ) в процесуальному значенні не чужий українській мові <g/> , але не належить до найулюбленіших і найпродуктивніших <g/> , поступаючися наросткам -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -тт ( <g/> я <g/> ) з їхнім дещо книжним забарвленням і нульовому наросткові з його часто народним забарвленням <g/> . </p>
doc#72 Таким чином у львівське койне ввійшов цілковито чужий українській мові наголосовий тип <g/> : - <g/> : - - ( <g/> трамвай <g/> : трамваю <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Приміром <g/> , російське котировать відтворюють українським котирувати зі зовсім чужим українській мові дієслівним суфіксом –ир- <g/> , не наважуючися перекласти слово своїм розцінювати <g/> .
doc#40 Можна думати <g/> , що прислівники цього типу з наростком -у — русизми <g/> ; але і спроби заступити їх типом <g/> : приросток на- + наросток -о ( <g/> е <g/> ) — чужі українській мові і постали не без польського впливу <g/> , пор <g/> .
doc#72 Лотоцький <g/> , приміром <g/> , цілком згоден з аргументом <g/> , що українській людності " <g/> популярна книжка є сповна доступною тільки при умові <g/> , якщо написана живою народною мовою <g/> " <g/> , але обурено відкидає поступят Т. Флорінського <g/> , що українська мова “ <g/> мусить відмовитися від домагання стати засобом вищої освічености <g/> ” ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 285 <g/> , 379 <g/> ) <g/> . </p>