Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Важить і те <g/> , що в сучасній українській мові службові слова ( <g/> до яких певною мірою належать і дієслівні зв'язки <g/> ) виступають посередниками в зв'язку повнозначних слів тільки при керуванні <g/> , мова не знає троєслівного узгодження <g/> .
doc#81 Перше — від закінчення Інституту до 1936 року <g/> , отже <g/> , 1931—1936 <g/> ; і друге — від 1936 року до війни <g/> , себто до року 1941. Перша з них характеризувалася тим <g/> , що я уникав усякого помітного просування вгору <g/> , бо наді мною тяжіло соціяльне походження і те <g/> , що я його приховував <g/> .
doc#10 праця <g/> , 152 <g/> ) ця “ <g/> схема Ганцова чисто проблематична <g/> ” <g/> , але він же спостеріг і те <g/> , що ця штучна схема “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з історичної діалектології як “ <g/> блестящее применение исторических принципов <g/> ” ( <g/> 155 <g/> ) <g/> .
doc#79 Оболонка поетизованої традиції добре приховує від стороннього ока внутрішню порожнечу й нудьгу цього життя <g/> , його внутрішню фальш і те <g/> , що за нею <g/> , – заздрість <g/> , нездорову цікавість <g/> , себелюбство <g/> .
doc#15 Вимагало цього і те <g/> , що досі називні речення розглядалися переважно як неповні - отже <g/> , обґрунтування їх права на існування як окремої категорії залежало начебто від того <g/> , чи вдасться Шахматову висунути чіткі кордони <g/> , що не давали б їм знову злитися з неповними або й повністю влитися в неповні <g/> . </p>
doc#9 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в " <g/> німецькому <g/> " убранню <g/> .
doc#92 — Ю. Ш. <g/> ) Те <g/> , що Л. показав свою некомпетентність і незнайомство з рецензованою книжкою <g/> , як і те <g/> , що він цією рецензією виключив себе з кола славістів-джентлменів <g/> , звісно <g/> , його особиста справа <g/> …
doc#89 І Валеріян Поліщук <g/> , письменник <g/> , що потребує перегляду <g/> , — нерівний і <g/> , часом <g/> , просто поганий <g/> , але сповнений сміливої одчайдушности й азарту <g/> : « <g/> Я надіваю чорні окуляри <g/> , щоб яскраве світло не різало очей — те саме світло <g/> , що нам усім так потрібне <g/> .
doc#81 Ще трохи пізніше стали з'являтися харчі <g/> , точніше — те <g/> , що мало заступати харчі голодним харків'янам <g/> .
doc#38 І тут — те нове <g/> , що книжка приносить і українському читачеві <g/> .