Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Едда <g/> , скальдична поезія <g/> , так звані « <g/> рими <g/> » не належать до живого фолкльору <g/> .
doc#97 фігура умовчання не належить до частих стилістичних засобів у арсеналі Шевченкового біографа <g/> . </p><p> Так чи так <g/> , часом у таких випадках і читачеві нелегко утриматися від захоплення — еврика <g/> ! —
doc#97 Чи не діє тут те <g/> , що по-англійськи влучно зветься wishful thinking <g/> , так було <g/> , бо так мені хочеться <g/> ? </p>
doc#98 Довгий час так робилося під тиском <g/> , загрозою <g/> , страхом <g/> .
doc#99 Чи так і в « <g/> Автостопі <g/> » <g/> ?
doc#99 Але не знаю поки що нікого <g/> , хто б так стримано <g/> , так тактовно і так сміливо-вперто <g/> , до зухвалости <g/> , в українській поезії таке робив <g/> .
doc#101 Але якщо говорити не про шумовиння <g/> , не про гасла одного дня — гасла кон'юнктурні <g/> , так би мовити <g/> , — думаю <g/> , що якоюсь мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову <g/> , так що не виконав поради своєї матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> .
doc#102 Але вирішив <g/> , що не хочу так іти <g/> , щоб не застати його зненацька <g/> .
doc#102 І так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p>
doc#103 , на якій тримаються людські взаємини <g/> … Я помиляюся <g/> ? </p><p> — Ви <g/> , напевне <g/> , так завуальовано хотіли запитати <g/> , чи любив я когось <g/> ? Любив <g/> . Кого <g/> ? Про це