This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | . </p><p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> Бо тепер вона знає <g/> , що | сьогодні | інший світ <g/> , інша доба <g/> : « <g/> Це інший світ <g/> … |
doc#56 | гиль вкривала трупами лани широкополі <g/> » <g/> ) <g/> , | сьогодні | — бачить у блаженному сні </p><p> садок вишневий — </p><p> Божий |
doc#56 | , і до того ж публіцистика <g/> , а наша головна тема | сьогодні | — вірші <g/> . Отже <g/> , до них повертавшися <g/> , цікаво <g/> , що |
doc#81 | — до якоїсь там символічної Амвросіївки <g/> , | сьогодні | — директором видавництва <g/> , завтра — керівником |
doc#81 | могли б послати до війська <g/> , завтра — до НКВД <g/> , | сьогодні | — до Росії <g/> , завтра — до якоїсь там символічної |
doc#87 | віра <g/> . Віра в себе <g/> , віра в Україну <g/> . Бо Україна | сьогодні | — не живі трупи другого Харкова <g/> , не живі трупи |
doc#16 | в цьому <g/> . І тут — ознака його вичерпаности і — | сьогодні | — непотрібности <g/> , неспроможности впоратися з |
doc#24 | була за будівля <g/> , коли таке лихе риштовання <g/> » <g/> . </p><p> Бо | сьогодні | — спрямоване в завтра і не має жалю <g/> . Сьогодні — це |
doc#76 | догмою <g/> . Ювілей виступу Смаль-Стоцького | сьогодні | — це не ювілей перевороту в історичній |
doc#59 | з усіма <g/> . Крім мене <g/> . А втім <g/> , я виїду ще | сьогодні | <g/> … Потім повернусь <g/> … </p><p> Він засміявся <g/> . І тихо над |