Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 був моїм ідеалом <g/> , і його телеграму я пояснив собі як вияв його доброї настанови супроти мене й
doc#92 малюнками на лінолеумі <g/> … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . Я доходив відчаю <g/> . Але
doc#92 зовсім непотрібне й небажане <g/> . </p><p> Якобсон ще міг собі час від часу дозволити в ніби дружній розмові зі
doc#92 , його принаду і його суворість <g/> , вигартував у собі мужність і виховав змістовність <g/> » <g/> . </p><p> 2. «
doc#92 і підступних радянців <g/> . Вийшов такий собі дуже темпераментний міні-трактат <g/> , щось у
doc#94 слово <g/> , — це значення права бути собою <g/> , належати собі <g/> , мати свій дім — свій храм <g/> , мати свій світогляд <g/> ,
doc#94 оформленні не наважується виступати як мета в собі ( <g/> або робить це тільки в виняткових обставинах <g/> )
doc#95 , — але чимсь дорогий сувенір <g/> . Можете уявити собі шофера таксі в Нью-Йорку або Чикаго <g/> , який тисне
doc#98 ? Я схильний вірити першій <g/> . Схильний вірити собі <g/> . Не могла моя пам'ять видумати людину <g/> , про яку я
doc#101 . Сам Юрій Шевельов як автор може купити собі книжки з 10-відсотковою знижкою <g/> . І ці книги