Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не знаю <g/> , чи можу ставити це собі в заслугу <g/> .
doc#84 розуміння <g/> , висновки з досвіду <g/> . </p><p> Наш пересічний емігрант думає приблизно так <g/> : жив я собі тихо і мирно у своєму — географічна точка <g/> , — коли сталася халепа <g/> : прийшли
doc#81 Та хто не без гріха <g/> , — казав я собі <g/> , адже <g/> , поза тим <g/> , ми були добрі товариші <g/> . </p>
doc#81 Після звичайних моїх впровідних слів про завдання <g/> , що я собі ставив <g/> , голос мав мій перший офіційний опонент <g/> , Леонід Арсенійович <g/> .
doc#15 <p> Сповіщення <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , і собі поділяються на вільні ( <g/> luźne <g/> ) - зрозумілі поза контекстом і обстановою і зв'язані ( <g/> związane <g/> ) <g/> .
doc#40 Адвербіялізовані займенники у зворотах не при собі « <g/> ненормальний <g/> » або і собі « <g/> своєю чергою« <g/> , все при дієсловах у значенні « <g/> безперервно <g/> » або при іменниках у значенні « <g/> скрізь <g/> » ( <g/> »Синогуб стояв коло стола і словом все звертався до пана <g/> » — Стеф <g/> .
doc#25 Лінґвістику він схильний визначити як природничу науку <g/> , і її завдання формулює так <g/> : “ <g/> Відшукання й визначення як загальних властивостей організації людської мови <g/> , так і відмінностей у цих властивостях <g/> , що зумовлюють собою утворення самостійних типів її організації й походження родових і видових модифікацій кожного з цих типів <g/> , що творять і собі різні категорії й групи діялектичних явищ <g/> .
doc#40 <p> Повтори з композиційним значенням ( <g/> їх іноді називають також рефренуванням <g/> ) надають текстові певної паралельности в синтаксичній будові <g/> , що і собі спричиняється до постання певного ритму <g/> .
doc#12 : „А Залізняк—попереду <g/> , нашорошив уха <g/> ; їде собі <g/> ; люльку курить <g/> , нікому ні слова“ ( <g/> Шевченко <g/> ) </p><p> Д. Риска [ <g/> — <g/> ] <g/> . </p>
doc#40 <p> Тому теперішній час дуже охоче використовується <g/> , з одного боку <g/> , при розповіді про минулі події <g/> , коли мовець так конкретно уявляє їх собі <g/> , ніби наочно бачить <g/> , і так наочно <g/> , в теперішності <g/> , і ставить їх перед очі слухача <g/> , напр <g/> .