Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#39 Ми ще раз повертаємося до того твердження <g/> , яким починали <g/> : в повісті Осьмачки говорить внутрішня логіка мистецького твору <g/> , вона командує і вирішає <g/> .
doc#40 Ми і будемо його в дальшому дотримуватися <g/> , хоч він має чималі хиби <g/> . </p>
doc#24 Ми їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і сьогодні судить учора й заперечує його <g/> .
doc#81 Ми їх не розуміли <g/> , просто нам приємно було борюкатися <g/> , але мати помітила <g/> .
doc#81 Ми їх цінили <g/> , але <g/> , коли говорити правду <g/> , вони не захоплювали <g/> , так як це було <g/> , приміром <g/> , з викладами Білецького <g/> .
doc#68 Ми її не знаємо <g/> , в тому тексті <g/> , що дістався в наші руки <g/> , дат <g/> , з одним винятком <g/> , не поставлено <g/> .
doc#11 Ми — вдома <g/> . </p>
doc#92 Бажаючи <g/> , видно <g/> , трохи похвалитися <g/> , а трохи — сподобатися нам <g/> , двом присутнім <g/> , він раптом проголосив <g/> : </p><p> — Ми — велика трійка <g/> .
doc#95 Ми — це мої провідники-гостителі-колеґи і я. Харків розрісся несамовито <g/> .
doc#9 Коли в світській <g/> , сальоновій розмові герої І. Нечуя-Левицького кидають репліки на зразок <g/> : « <g/> Ми <g/> …