Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Він біля телефону <g/> » ( <g/> М. Кул <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Він був одягнений зле <g/> : старі <g/> , багато разів латані чоботи <g/> , старе ж пальто <g/> » ( <g/> Сенч <g/> .
doc#13 У Веретенченка Він — провідник людини <g/> , а людина виконавець його наказів <g/> .
doc#6 У його автобіографії Хтось був з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> .
doc#92 На брудну роботу в нього були Л. <g/> , ван-К. <g/> , Л-р. Він був тільки їхньою музою <g/> , їхнім Аполлоном <g/> , перевтіленим у Квазімодо <g/> .
doc#76 Ось давніший приклад <g/> , з 1875 р. Він походить з доносу ( <g/> « <g/> записки <g/> » <g/> ) Михайла Юзефовича <g/> , на підставі якого був виданий указ Олександра II ( <g/> 1876 <g/> ) про заборону українського друку <g/> , т. зв <g/> .
doc#81 Не так давно один радянський « <g/> еміµрантознавець <g/> » <g/> , не мавши проти мене серйозніших обвинувачень <g/> , напав на мене за те <g/> , що я <g/> , мовляв <g/> , дезертував від обов'язку служити Сталінові й родін-і. Він не познайомився з моєю справою в військкоматі <g/> .
doc#6 <p> Один очевидець появи мистця на вернісажі його першої виставки ( <g/> I960 <g/> ) схарактеризував його словами <g/> : “ <g/> Він виглядав так <g/> , наче він був не в своїй країні <g/> , не в своєму столітті <g/> , не в своїй ситуації <g/> ” <g/> .
doc#80 Він би може й спинився на цьому песимізмі <g/> , змішаному з іронією й жалем <g/> , якби не вибухла війна сімдесятого року <g/> .
doc#54 <p> Він пише про це <g/> , і ми знаємо <g/> , що це правда <g/> , бо така травма лишилася і в наших душах <g/> .