Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Мені ця акція <g/> , зовсім не залежна від мене <g/> , не була бажаною <g/> , хоч я не міг заперечити шляхетних намірів <g/> .
doc#92 Можна також порушити деякі <g/> , хоч і обмежені аспекти української культури <g/> , заборонені в другій системі <g/> .
doc#92 Нової України <g/> » ( <g/> деякі були заборонені цензурою <g/> , приміром моя стаття про Петлюру <g/> , хоч там не говорилося про його політичну діяльність <g/> , а тільки про літературно-критичну <g/> ) <g/> , —
doc#92 І провина тут була моя <g/> , хоч я не мав ілюзій щодо можливости подолати Якобсона <g/> .
doc#92 й нервів <g/> , якої це листування коштувало мені <g/> , а <g/> , мабуть <g/> , якоюсь <g/> , хоч і меншою <g/> , мірою <g/> , Е. Власне <g/> , справа моєї неучасти в з'їзді була вирішена
doc#93 В обох випадках — це передвісники початку кінця панівної тепер системи <g/> , хоч <g/> , може <g/> , багато політичних дисидентів цього не усвідомлює <g/> , а ще менше <g/> , мабуть <g/> , є тих <g/> , що це усвідомлюють <g/> , серед діячів мистецтва <g/> .
doc#94 А його « <g/> Букварь южнорусский <g/> » <g/> , хоч і не міг друкуватися без цензурного дозволу — такий був порядок в Імперії <g/> , — не складався з дозволу начальства <g/> .
doc#95 Я мав у Харкові добрих учителів — Леонида Булаховського <g/> , Олександра Білецького та інших <g/> , але Сімовича я вважав і вважаю за свого пізніше вчителя <g/> , хоч формально він ним не був <g/> . </p>
doc#99 Прочиняємо вузькі дверцята до поодинокої людської душі <g/> , до частини II <g/> , себто І + І <g/> , — може <g/> , точніше було б позначити її не знаком плюса <g/> , а знаком множення <g/> , хоч це і не дало б римського II <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …