Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#57 А з другого боку <g/> , дещо видовженіші бані <g/> , ширші від тих веж <g/> , які їх тримають <g/> , а головне сама ідея церкви-фортеці провадять мою уяву до іншої доби — козацького барокко <g/> , включно з оновленою Великим Гетьманом Софією <g/> , хоч і там не знайдемо похилих стін <g/> , що ведуть зір догори і до осередку <g/> , до центральної бані <g/> , яка несе найвищий центр <g/> .
doc#81 У дальшому Андрій Білецький шугнув до науки найвіддаленішої від поточної політики — до клясичних мов <g/> , хоч і там не зовсім уникнув вимог ортодоксальности <g/> .
doc#82 Як уже виховувати « <g/> народ <g/> » <g/> , то і тут виховання здається потрібним ( <g/> хоч і тут люди самі дають собі раду <g/> , без літературних напучувань <g/> ) <g/> .
doc#25 Справді <g/> , так можна — бодай у теорії — пояснити перехід форм новая в нова <g/> , новую в нову <g/> , хоч і тут на перешкоді стоїть той факт <g/> , що абсолютна більшість українських говірок поза цим не виказує випадків стягнення <g/> .
doc#81 З вистав Опери мені запала в пам'ять одна — не гірша й не краща від інших <g/> , але з однією великою для мене й для Харкова новиною <g/> : декорації Анатоля Петрицького були не мальовані <g/> , але й не конструкції <g/> , але вперше бачені тривимірні <g/> , скульптурні <g/> , архітектурні <g/> , хоч і ілюзорного характеру <g/> .
doc#9 Є в українській мові Великої України багато явищ фонетично-морфологічного характеру <g/> , які прагнули проникнути в літературну мову і защепитися в ній <g/> , але не сприйнялися <g/> , не защепилися <g/> , хоч їх уживав і дехто з видатних письменників <g/> .
doc#81 Але вони їхали окремо <g/> , вантажним поїздом <g/> , їхали дуже поволі й не потрапили до Харкова одразу <g/> , хоч їхали вони в супроводі батькового денщика Терентія <g/> .
doc#81 Ті додаткові гроші <g/> , хоч їхня вартість після німецької окупації була дуже мала <g/> , справді стали в пригоді і <g/> , може <g/> , врятувала матері й моє життя <g/> . </p>
doc#64 А мені вже колись доводилося писати <g/> , що усвідомлення провінційности — це ознака вилікування з неї <g/> , хоч її першим наслідком може бути тільки розвиток почуття власної маловартности <g/> . </p>
doc#26 Першим <g/> , тим <g/> , що любили народ і служили йому <g/> , належить пошана як мученикам за народню справу <g/> , другі підлягають засудові <g/> , хоч — і тут Єфремов з його лібералізмом <g/> , правда <g/> , підфарбованим у кольори новітнього Савонаролі <g/> , все таки кращий від тих його наступників <g/> , які воліли про ненародніх ( <g/> які тоді зробилися ще й антинародніми <g/> ) взагалі не згадувати <g/> , покарати їх за їхні гріхи прокляттям замовчування <g/> .