This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 | вже тільки село з його фольклором <g/> . Позначилися | тут | і провідні ідеологічні течії — для людей |
doc#18 | . Потреба саме такого читання підкреслена | тут | і тим <g/> , що межа речення проходить після слова |
doc#82 | не піддаватися першій реакції <g/> . Ми <g/> , автори <g/> , | тут | і читачі там у чомусь різні <g/> . Ми жили півстоліття |
doc#72 | у накладі зросла від 2,204 до 6.524. Знов таки <g/> , і | тут | існувала велика диспропорція між Галичиною та |
doc#81 | пішла до друку і 1963 року вона побачила світ <g/> . І | тут | їй пощастило <g/> . Бо за рік <g/> , від 1964 року я був |
doc#0 | перехідним табором для привезених зі сходу <g/> . | Тут | їх мили <g/> , чистили <g/> , реєстрували і звідси |
doc#59 | mutandis це стосується й до самого автора <g/> ) <g/> , але | тут | їх уже треба спеціяльно вишукувати <g/> : « <g/> Колись я |
doc#96 | горбів усіяні тими вівцями <g/> . Та навіть вівці | тут | — на диво і всупереч Вольтеровому « <g/> Кандідові <g/> » — |
doc#19 | діти і кидають село у тьмі <g/> … Хоч задушіться | тут | — нема їм діла <g/> . Вони чужі нам <g/> , а ми їм <g/> . Забрали все |
doc#38 | , бо його збудовано солідно й обраховано <g/> . І | тут | — те нове <g/> , що книжка приносить і українському |