Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 І як би не ставитись до цього твору як до явища мистецького ( <g/> тут не місце про це говорити <g/> , можна буде про це сказати в критичних статтях <g/> ) <g/> , але мусімо ствердити <g/> , що в нашій еміграційній літературі це <g/> , може <g/> , перший нееміґрантський твір <g/> .
doc#89 Доречно про це сказати кілька слів <g/> , бо про Дюма ( <g/> Дюма-батька <g/> ) є предовгий фрагмент у первісному тексті цієї статті <g/> .
doc#10 Можна думати <g/> , що тут охоплені всі її головні праці <g/> , але не можна цього сказати про дрібніші виступи й рецензії <g/> .
doc#6 З'явлються назви іронічні ( <g/> “ <g/> Культурний обмін у Канаді <g/> ” <g/> ) <g/> , метафоричні ( <g/> “ <g/> Дияволове весілля <g/> ” <g/> ) <g/> , метонімічні ( <g/> “ <g/> Вітер співає в телефонних дротах <g/> ” <g/> ) <g/> , назви <g/> , що розкривають ідею картини ( <g/> “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” <g/> ) <g/> , що зміщують площини картини ( <g/> “ <g/> Иоан Христитель на батьковій фармі <g/> ” <g/> ) <g/> , що підносять мораль картини ( <g/> “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” — про злидні Індії <g/> ) <g/> , що вносять особисті мотиви ( <g/> “ <g/> Коли час сказати прощай <g/> ” <g/> ) <g/> , і такі <g/> , що виводять далеко поза межі даної картини ( <g/> “ <g/> Я радів і журився при кожній погоді <g/> ” — власна цитата з “ <g/> The Hound of Heaven <g/> ” Фр <g/> .
doc#81 Можна було пробувати перед відходом поїзда на вокзалі <g/> , але там теж була черга <g/> , ще безнадійніша <g/> , перед якою віконечко каси відкривалося тільки на мить <g/> , щоб сказати <g/> : </p><p> — Громадяни <g/> , сьогодні квитків не буде <g/> . </p>
doc#81 Він забіг на кілька хвилин <g/> , щоб сказати про це <g/> , про арешт Лева Юхимовича <g/> , про те <g/> , що він <g/> , брат <g/> , закопав перед виїздом рукописи й найцінніші книжки свого брата під деревом у садку <g/> .
doc#40 Щоб сказати <g/> , що зробила з дублетними закінченнями українська мова <g/> , треба проглянути <g/> , які дублетні закінчення українська мова має і за яким принципом кожне з них використовує <g/> . </p>
doc#13 Якщо сказати <g/> , що — тому <g/> , що це — байронічна поема <g/> , критик не повірить <g/> .
doc#91 Гра йде складна <g/> , і сказати <g/> , хто виграє <g/> , сьогодні ще не можна <g/> . </p>
doc#40 Завжди узгоджуючися з іменником <g/> , форми прикметника не мають самостійного значення <g/> , вони не повинні бути яскравими <g/> , виділятися <g/> ; їхня роля <g/> , — сказати б так <g/> , — « <g/> якнайскромніше <g/> » виявляти своє узгодження з іменником <g/> . </p>