Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 поезії Лятуринської дозволяє їй включати в себе і охоплювати всі епохи і всі віки людини <g/> . Ось
doc#6 не наважується змалювати сонце просто перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само одержимий
doc#24 характеру й настрою нового <g/> , свідомого себе і свого місця в житті українського інтелігента
doc#72 цей термін виявляв згоду галичан вважати себе і свою мову “ <g/> малоукраїнськими <g/> ” ( <g/> таке
doc#84 : « <g/> Ах <g/> , прокляті граблі <g/> ! » <g/> ? Яке уболіває само з себе і умиляється само собі <g/> ? Так <g/> , не виключено <g/> , що
doc#59 . Вона розумна <g/> , глибока <g/> , вона вміє аналізувати себе і інших <g/> . Зі свого безґрунтянства </p><p> вона робить
doc#9 в літературну мову <g/> , яка перед тим становила собою ідеальну своєю чистотою й досконалістю
doc#81 , справді вчителювання було актом передачі себе іншим <g/> , збереження себе в інших <g/> ? Студенти УКІЖу
doc#81 . Але що всі підсудні каються й обпльовують себе — причини цього я не міг збагнути <g/> . Поставити
doc#68 , колючих дротів і знелюднення <g/> . Знайдення себе — це знайдення української людини <g/> . І <g/> , в