Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#72 Рекомендація дозволити друк українських книжок спиралася на те <g/> , що це нічим не загрожує неподільності Російської імперії в той час <g/> , як незадоволення <g/> , викликане забороною <g/> , вкупі з розквітом видавничої діяльности в Галичині може потенціяльно зродити таку небезпеку <g/> ; другим засновком записки було твердження <g/> , що української книжки потребують неосвічені або малоосвічені селяни <g/> , а українська література з природи своєї регіональна і треба <g/> , “ <g/> щоб малоруська література у всьому складі своєму залишалася російською <g/> ” <g/> , що є цілком можливе <g/> , бо “ <g/> малоруси за всією сукупністю своєї діяльности на користь російської держави і російської громадськости є вірними і випробуваними синами руського народу <g/> ” ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 328 <g/> ) <g/> .
doc#72 Другим було пожвавлення діяльности самої української інтеліґенції як наслідок усе більшого соціяльного й політичного неспокою в Російській імперії взагалі <g/> , а на Україні зокрема <g/> .
doc#81 Покликали залізничного провідника <g/> , він висловив співчуття й оповів <g/> , що перегін між Ростовом і Таганрогом найнебезпечніший <g/> , що тут тягнуть речі всіма способами <g/> , навіть вудками витягають через вікна на ходу поїзда <g/> , у що було важко повірити <g/> , але <g/> , милий Боже <g/> , викренених і зрозпачілих людей у країні було досить <g/> , а професія злодія на просторах Російської імперії завжди стояла високо <g/> !
doc#81 Можливості вибору безмежні <g/> , і <g/> , беручи драстичний приклад <g/> , історію першого десятиріччя нашого століття в Російській імперії цілком можна написати без Миколи II <g/> , а можна — без Леніна <g/> , з національно-визвольними рухами або без них <g/> .
doc#45 Всі автори <g/> , що їх Потебня згадує <g/> , цитує або редагує <g/> , були льояльними до Російської Імперії і провінційними <g/> .
doc#81 Не знаю походження Юлі Парфьонової ( <g/> вона добре говорила по-українськи і то літературною мовою <g/> ) <g/> , але з її спокійною манерою й інтеліµентським пенсне вона справляла враження дівчини зі спадкової російської інтеліµентської родини <g/> .
doc#72 9 січня 1915 р. всі українські ( <g/> так само <g/> , як єврейські <g/> ) періодичні видання припинено ( <g/> Петлюра 2. 312 <g/> ) <g/> , за винятком “ <g/> Рідного краю <g/> ” <g/> , що мусів перейти на російський “ <g/> ярижний <g/> ” правопис ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 Головну хибу дотеперішньої роботи Хвиля вбачає в тому <g/> , що “ <g/> особливо велику шкідницьку роботу провели українські націоналісти на мовному фронті <g/> , намагаючись відірвати розвиток української мови від мови російської <g/> ” ( <g/> “ <g/> Знищити <g/> …
doc#31 Ну <g/> , так і ми самостійна <g/> » <g/> , з усіх культур орієнтація « <g/> у всякому разі не на російську <g/> …