Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Таким чином <g/> , діялектика мовного розвитку виявилася в даному випадку в тому <g/> , що субстантивна конструкція переродилася в свою повну протилежність <g/> , в конструкцію безособову <g/> , в конструкцію без- субстантивну ( <g/> беручи тут поняття субстантивности як поняття іменника в називному відмінку <g/> ) <g/> , в конструкцію <g/> , при якій називний відмінок імени категорично виключений <g/> , абсолютно неможливий <g/> . </p>
doc#40 Цей тип <g/> , отже <g/> , відповідає тенденції обмежити відміну числівника <g/> , бо вона не надто потрібна <g/> , поскільки в непрямих відмінках числівник майже завжди виступає при іменниках <g/> .
doc#40 Так буває іноді при іменниках чоловічого роду на -а <g/> , напр <g/> .
doc#40 Неповне узгодження прикметника з іменником буває <g/> : </p><p> 1. Коли два прикметники в однині <g/> , що стосуються до різних предметів однієї назви <g/> , стоять при іменнику в множині <g/> , </p><p> напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо при іменнику в формі називного відмінка <g/> , зв'язаному з числівниками два <g/> , три <g/> , чотири є прикметник <g/> , то він може стояти в формі називного відмінка <g/> , себто цілком узгоджено <g/> , напр <g/> .
doc#53 Нарешті <g/> , можна відзначити в цьому контексті вживання інфінітива з семантикою призначення при іменнику з конкретним значенням <g/> : « <g/> Яблука плоду доброго їсти <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; « <g/> Твоя ласка про смерть ёго гірку розказати <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 93 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Виняток становлять титули <g/> , постійно вживані при іменнику на відрізнення предмета від інших одноіменних ( <g/> Ярослав Мудрий <g/> , Данило Галицький <g/> , Новгород Сіверський <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> При інтонаційному і змістовому відриві від речення можуть переоформлятися в називні речення ті напівпредикативні сполучення <g/> , додавані до основної частини речення <g/> , які можна <g/> , використовуючи дещо поширено термін <g/> , запроваджений Пєшковським <g/> , назвати називними відмінками уявлення <g/> . </p>
doc#76 При певній акумуляції таких змін на певній території <g/> , а при їх відсутності на сусідній території ( <g/> сусідніх територіях <g/> ) на певному хронологічному етапі мовці усвідомлюють відокремленість і самодостатність своєї мови на відміну від мови ( <g/> мов <g/> ) інших географічно суміжних мовних одиниць <g/> ; новоутворена ( <g/> новоусвідомлена <g/> ) мовна одиниця ( <g/> єдність <g/> ) дістає свою назву і стає — власне мовою <g/> .
doc#72 1923 року “ <g/> Просвіта <g/> ” мала чотири філії і 82 читальні поза Ужгородом <g/> , на 1934 р. — відповідно 10 і 230. При “ <g/> Просвіті <g/> ” існував український театр ( <g/> Руський народный театр <g/> , 1921-1929 <g/> ) <g/> , хор тощо ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2371 <g/> ) <g/> ; з 1928 р. “ <g/> Просвіта <g/> ” утримувала “ <g/> Народный дом <g/> ” в Ужгороді <g/> .