Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 Те <g/> , що ми вище назвали перед-експресіонізмом Ґ е <g/> , має досить точний відповідник у Шевченковій поезії <g/> : енергійний мазок <g/> , спрощення <g/> , напрямленість <g/> , вихоплювання окремих частин цілого і яскрава їх подача <g/> ; маємо те саме розуміння художнього твору — не як точної копії реальних речей <g/> , а як узагальнення певних понять — і те саме розуміння завдань мистецтва взагалі <g/> : воно для них обох не імітація природи <g/> , а спосіб заражати людей почуттям й ідеями <g/> .
doc#47 Це ще поезія в повному сенсі слова <g/> , але є в ній риси втоми й самоповторення <g/> .
doc#4 <p> Як глибоко комплекс Іова вкарбований у поезію Наталі Лівицької-Холодної <g/> , видно з того <g/> , що він відклався потужним і глибоким шаром експресіоністичних засобів у самому ядрі поезії <g/> , в системі образности <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> , вір мені — неймовірно ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова — обмазана ( <g/> аз-аз <g/> ) тощо
doc#39 Ні <g/> , він не боїться показати ані кричущі поросята <g/> , яких треба упорати на ніч <g/> , ані відро <g/> , в якому дають свиням пійло з дерти <g/> , ані наймичку <g/> , що <g/> , сидячи коло підпіччя <g/> , заминає макогоном сало в макітрі <g/> ; кабінетні мумієзнавці поділили світ на поетичне і прозаїчне <g/> ; для живої <g/> , здорової повнокровної людини світ — цілість <g/> , і поезія є в усьому <g/> .
doc#28 Такий самий характер має і поезія « <g/> Жовтих плям <g/> » і кінцева поезія збірки « <g/> Простір <g/> » — « <g/> Закликав червень <g/> » <g/> .
doc#47 Те <g/> , що можна було вичитати з її поезій <g/> , тут висловлюється просто і щиро <g/> .
doc#68 <p> Є два ґатунки поезії <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Щасливий <g/> , хто не бачить пізніх літ <g/> » <g/> ) </p><p> Одне не зраджує поета – поезія <g/> , краса <g/> .
doc#56 Так само <g/> , як вони уникають — у поезії — поезії <g/> .