Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 IV Б 4. </p><p> 5. Не пишемо ь після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , н <g/> : </p><p> а <g/> ) коли наступна приголосна вимовляється м'яко <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Б. 3 правопису наростків </p><p> 1. У здрібнілих і пестливих наростках -еньк- <g/> , -есеньк- <g/> , -оньк- <g/> , -юсіньк- і в згрубілому наростку -ісіньк- пишемо ь після н <g/> , напр <g/> .
doc#37 Спинити цю хвилю не було надії <g/> , але вперто я писав і публікував рецензії на ці появи-одноденки <g/> .
doc#81 Догадько не писав наукових праць <g/> , та і хто б писав їх у ті страшні роки арештів <g/> , заслань і розстрілів <g/> .
doc#92 Він писав їх усі в суперлятивних формулах <g/> , не гребуючи ніякими гіперболами <g/> .
doc#12 <p> Навпаки <g/> , коли назва не має виразного значення власного імени <g/> , пишемо її малими літерами <g/> , напр <g/> .
doc#72 Читати по-українському могло 35 <g/> , писати — 19 <g/> , говорити — 18 <g/> , слабко говорити — 2. Українську пресу передплачувало 18 <g/> , українські книжки й журнали читало 24. Відповідаючи на головне питання <g/> , ймовірно не без впливу напутніх виступів преси й радіо <g/> , 59 сказали <g/> , що бажано організувати для робітників гуртки <g/> , де викладали б українські предмети <g/> ; 14 хотіло <g/> , щоб українські книжки були дешевшими <g/> .
doc#4 <p> Та відмежування від старших і однолітніх сучасників починалося ще 1947 р. <g/> , коли Наталя Лівицька- Холодна писала </p><p> Я буду майстром неприміченим </p><p> і каганцем у буднів ніч <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) </p><p> не смолоскипом <g/> , що рве нічну темряву й кличе до героїчних звитяг <g/> , а каганцем серед буднів <g/> !
doc#97 Буває <g/> , що Большаков <g/> , сторінками цитуючи труди і дні аральської морської експедиції <g/> , схаменеться й запитає сам себе <g/> , — що властиво <g/> , він пише — історію експедиції чи біографію Шевченка <g/> . </p>
doc#8 І манера його систематично навмисне переплутувати прізвища ( <g/> Присяжнюк — Позичанюк <g/> ) <g/> , і манера в усіх чужих статтях ловити свої думки і потім вигукувати <g/> : " <g/> Ага <g/> , " <g/> Die Neue Zeitung <g/> " пише <g/>