Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Страхова <g/> » <g/> . У березні 1946 року він привіз її до нас і прочитав <g/> . Зацитую свій запис про цю подію з
doc#81 прощання з « <g/> трудовою школою <g/> » — він прибіг до нас і став оповідати <g/> , що — хоч це була середина
doc#63 Україна — або я — син України <g/> . </p><p> Тема я і Україна або ми і Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема
doc#50 масі <g/> ? Так людська душа знає <g/> , що єдине все <g/> , що в нас і що над нами <g/> , вона рветься до злиття того <g/> , що в
doc#84 ждемо <g/> , що з гори Синаю він повернеться до нас із скрижалями <g/> . Ми приймаємо мистецтво
doc#81 господинь з комунальної кухні <g/> , через яку до нас ішлося <g/> , я день і до пізньої ночі гортав сторінки
doc#81 , ми <g/> , викладачі <g/> , ніколи не були певні <g/> , чи в нас їх завтра не заберуть <g/> . А тоді <g/> , як правило <g/> , всякі
doc#59 шерегом ліворуч дороги <g/> : </p><p> — Галочка <g/> . </p><p> Повз нас їхали вози з сіном <g/> . Крепкі <g/> , присадкуваті люди
doc#67 групи поетів <g/> . Це вірш народницький <g/> . Для нас — застарілий <g/> . </p><p> Я не хочу сказати <g/> , що цей вірш
doc#68 , майже ніколи — товариші недолі ( <g/> « <g/> горстка нас <g/> … лише для молитов і сподівання <g/> » <g/> ) <g/> . Коротке