This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 | Страхова <g/> » <g/> . У березні 1946 року він привіз її до | нас | і прочитав <g/> . Зацитую свій запис про цю подію з |
doc#81 | прощання з « <g/> трудовою школою <g/> » — він прибіг до | нас | і став оповідати <g/> , що — хоч це була середина |
doc#63 | Україна — або я — син України <g/> . </p><p> Тема я і Україна або | ми | і Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема |
doc#50 | масі <g/> ? Так людська душа знає <g/> , що єдине все <g/> , що в | нас | і що над нами <g/> , вона рветься до злиття того <g/> , що в |
doc#84 | ждемо <g/> , що з гори Синаю він повернеться до | нас | із скрижалями <g/> . Ми приймаємо мистецтво |
doc#81 | господинь з комунальної кухні <g/> , через яку до | нас | ішлося <g/> , я день і до пізньої ночі гортав сторінки |
doc#81 | , ми <g/> , викладачі <g/> , ніколи не були певні <g/> , чи в | нас | їх завтра не заберуть <g/> . А тоді <g/> , як правило <g/> , всякі |
doc#59 | шерегом ліворуч дороги <g/> : </p><p> — Галочка <g/> . </p><p> Повз | нас | їхали вози з сіном <g/> . Крепкі <g/> , присадкуваті люди |
doc#67 | групи поетів <g/> . Це вірш народницький <g/> . Для | нас | — застарілий <g/> . </p><p> Я не хочу сказати <g/> , що цей вірш |
doc#68 | , майже ніколи — товариші недолі ( <g/> « <g/> горстка | нас | <g/> … лише для молитов і сподівання <g/> » <g/> ) <g/> . Коротке |