Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 І ми далі забувалися в говоренні <g/> , в ствердженні своєї оптимістичної — contra spem spero — віри <g/> .
doc#84 Тому ми крутимося в колі старих і застарілих проблем — про гетьманську державу 1918 року <g/> , про неоклясиків <g/> , про Европу і ми <g/> , не виходячи поза коло Драгоманов — Хвильовий — Донцов — Липинський <g/> .
doc#8 Антонія і Франсуа Війона <g/> , то хай і нам буде дозволено побачити в ньому сполучення рис пересиченого цивілізацією скептичного Франса і дитячо-радісного <g/> , пройнятого довір'ям до мислі Григорія Сковороди <g/> . </p>
doc#59 Трошки посилити уривчастість — і ми дістанемо ту суховато-колючу мовну манеру <g/> , яка характеризує в сучасній літературі найчастіше відтворення потоку свідомости <g/> : « <g/> Ціла зеленява сяйв на річці <g/> .
doc#38 Митрополита Іларіона ми знайдемо в першому стилі <g/> , Кирила Турівського в другому <g/> , Івана Вишенського в третьому <g/> , Іпатія Потія в четвертому <g/> , Котляревського в п'ятому <g/> , П. Куліша в шостому <g/> .
doc#81 Поки була жива сестра Віра й працювала бухгальтером <g/> , разом з скромною прибиральницькою платнею матері <g/> , ці кошти забезпечували скромне існування нас трьох <g/> .
doc#28 <p> Елементи мертвости були – ми бачили це – в поетичному світосприйманні Зерова <g/> .
doc#84 Що ви протиставляєте їй <g/> ? Що ви можете протиставити їй <g/> ? </p><p> Він відповідає <g/> : </p><p> — Ми думаємо над цим <g/> . Є резерви Азії <g/> . Є молоді народи <g/> . Хвильовий писав про
doc#59 » — ми чекаємо продовження перелічення-наростання <g/> , — а натомість виявляється <g/> , що з цього « <g/> їхні <g/> » почато нове речення зовсім відмінної структури <g/> : « <g/> й їхні чоботи відтискали мені ноги <g/> » й т. д. А коли знов є загроза <g/> , що створиться ритмічна інерція <g/> , — тоді Косач удається до надзвичайно сміливого засобу розриву <g/> , перебою ритму — до повторення службового слова ( <g/> « <g/> але <g/> , але <g/> » <g/> ) — засобу <g/> , великим майстром якого був Шевченко і який після Шевченка <g/> , скільки знаємо <g/> , в українській літературі не практикувався ні в кого <g/> , засобу <g/> , що майже завжди в скам'янілість
doc#67 <p> Жили ж поривання й надії палкії У нас <g/> , моя вірна <g/> , в обох — </p><p> Ми щирую віру і думи святії З тобою кохали удвох <g/> ; </p><p> Чи треба ж казать <g/> , що тебе не забуду <g/> ? </p>