Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Значно пізніше <g/> , 1970 року <g/> , радянський мовознавець <g/> , відповідальний за стандартизацію української літературної мови <g/> , так підсумував становище з гали- чанізмами в урядово ухваленому варіянті української мови <g/> : “ <g/> Усунені з наукових <g/> , журналістичних і офіційних текстів <g/> , галичанізми збереглися переважно в розмовній мові і в художній літературі <g/> , де вони часто зовсім виправдані <g/> ” ( <g/> Pilinski 366 <g/> ) <g/> .
doc#73 <p> Незмірно менше місце в українській еміґраційній літературі мали твори заперечно-критичного характеру <g/> , твори <g/> , спрямовані на розвінчання тих чи тих явищ <g/> .
doc#73 Одначе і ділянка нищівної критики-сатири представлена в літературі повоєнних років <g/> .
doc#80 « <g/> Що треба визнати — В. Домонтович <g/> , ніби дебютант у нашій літературі <g/> , — <g/> …
doc#81 Такою авантурою був її перший шлюб з росіянином-офіцером Жуковим <g/> , а до певної міри і другий з аµрономом Миколою Прісецьким <g/> , фантазером і тим <g/> , що в російській літературі звалося « <g/> лишний человек <g/> » <g/> .
doc#81 Єдина приступна мені книгозбірня — НТШ — концентрувалася на українській літературі <g/> ; німецьких романтиків я мав з бібліотеки Сімовича <g/> , де німецькими письменниками були заставлені довгі ряди полиць <g/> .
doc#84 В літературі ці погляди оформив М. Орест <g/> : </p><p> Покинули землю правда і диво — </p><p> І людське життя тече Злочинне і дике <g/> .
doc#89 Коли ж — досить рідко — трапиться <g/> , що їм своєчасно не дадуть умерти <g/> , а їхні ідеї проголосять вічними <g/> , то це катастрофічно позначається на літературі <g/> , що її силкуються скувати додержанням їх заповітів <g/> .
doc#89 В кожній літературі потрібні поруч глибоких і видатних майстрів і ремісники <g/> , « <g/> маленькі Дюма <g/> » <g/> , за словами Рильського <g/> .
doc#99 Нерозрізнення песимізму і гістерїї в поезії <g/> , літературі <g/> , мистецтві — це <g/> , звичайно <g/> , не конче провина мистців <g/> , дзеркало не відповідає за те <g/> , що перед ним миготить <g/> , і не будемо вкидати їх за це до ( <g/> вдосконалених і вже суто національних <g/> , рідних <g/> ) в'язниць <g/> .