Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#61 В нашій прозі людину — поза політикою — майже забули <g/> .
doc#94 Людина — пішак <g/> , його переставляє чи нищить невидима потужна рука держави <g/> .
doc#100 А взагалі <g/> , як мовиться <g/> , кожному овочеві своя пора достигання <g/> , а кожній людині — свій шлях пізнання <g/> …
doc#47 А уявити собі дитинство без людей — сливе неможливо <g/> .
doc#94 Права людини — таке поняття в візантійській традиції не існує <g/> .
doc#40 <p> § 1. ГОЛОВНІ МОВОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ </p><p> Мова сучасної людини — таке складне явище <g/> , така складна і змінна система <g/> , що для вивчення її потрібні різні науки <g/> , які в своїй сумі становлять мовознавство <g/> . </p>
doc#63 І в тому <g/> , що він бере з традицій символізму саме традиції того символіста <g/> , який прищепив абстрактам символіки конкретику української природи і душі української людини — Тичини — в цьому ще раз виявляється глибока національна органічність Барчиної поезії <g/> . </p>
doc#11 Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що нема <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> .
doc#81 <p> Зустрічі з іншими людьми — харків'янами <g/> , киянами <g/> , львів'янами — були принагідні <g/> , випадкові й без глибшого сліду <g/> .
doc#72 Розмовляти по-українському на людях — хоч це офіційно заохочувалося — вважалося серед міського населення ризикованим <g/> , хібащо при спеціяльних оказіях <g/> , які офіційно проголошувано українськими <g/> .
doc#75 Радянська система прекрасно знає <g/> , що цілком політизована людина — це вже не людина <g/> , а раб чи робот <g/> .
doc#84 Спекулянти <g/> , злодії <g/> , матеріялізм <g/> , вільна людина — це все небіжчики <g/> .
doc#52 Словами Багряного <g/> : « <g/> Людина — це найвеличніша з усіх істот <g/> .
doc#40 <p> ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА </p><p> § 29. ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА </p><p> Мова кожної поодинокої людини — це не тільки засіб її самовиявлення <g/> , не тільки засіб повідомлення від себе про якісь факти і впливу на інших <g/> .
doc#50 Тому саме життя стає прокляттям <g/> , а люди — це тільки жир для черви <g/> .
doc#88 Людина — це індивідуальна відповідь у часі на голос життя й оточення <g/> .
doc#14 Бо коли вірити поетові <g/> , що вічність це хвилина і хвилина — це вічність <g/> , то будьмо послідовні і скажім за нього <g/> , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> , а історія — це людина <g/> , а можна б піти й ще далі <g/> , і сказати <g/> , що взагалі нема Історії з великої літери <g/> , що відкривається тільки полководцям душ чи строф <g/> .
doc#16 <p> Тим самим були заперечені основи вісниківства <g/> : кастовості був протиставлений антеїзм <g/> , препарованій і висушеній людині — цілісна й гармонійна <g/> , розколові й нетерпимості — єдність усіх національних сил <g/> , сліпій вірі — творчий сумнів <g/> , той самий <g/> , який свого часу примусив вісниківців переглянути ідеали « <g/> драгоманівського <g/> » покоління і який тепер <g/> , коли він спрямований у Юрія Липи <g/> , а далі у мурівців проти їхньої концепції <g/> , вони вважають за найбільший злочин і незаперечну ознаку розкладу <g/> .
doc#16 Люди — часто справді героїчно й саможертовно — хочуть « <g/> ущасливити <g/> » народ і здійснити його ( <g/> так їм здається <g/> ) ідеали всупереч волі народу або незалежно від нього <g/> . </p>
doc#66 Тоді <g/> , після вистави <g/> , коли перед вашими духовними очима вже буде образ людини — Юди <g/> , ви глибше <g/> , вчитавшися <g/> , відчуєте і велич думки Лесі Українки <g/> . </p>