This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#85 | рядів — бо вона не витримує критики фактами <g/> . | Ми | хотіли б висунути концепцію безконечного |
doc#86 | коріння в далеких від літератури середовищах <g/> . </p><p> | Ми | любимо леґенди і плачемо <g/> , як дитина <g/> , що |
doc#87 | і як вони можуть у дальшому розвиватися <g/> . </p><p> | Ми | в червні 1941 року <g/> . Перед нами покоління |
doc#87 | покоління <g/> . Жорстокість і честолюбство <g/> . « <g/> | Ми | всі тепер кар'єристи <g/> » <g/> , — говорить Леонид <g/> . </p><p> І так |
doc#87 | в чітку й самостійну систему <g/> . | Ми | вже бачили <g/> , які успіхи має режим у цьому напрямі |
doc#87 | , що за цим ховається сила й глибина почувань <g/> . | Ми | спостерегли нігілізм її — тепер ми бачимо любов |
doc#88 | як і від « <g/> по звонку <g/> » <g/> , після дзвінка <g/> , з дзвінком <g/> . | Ми | були тваринами <g/> , що рухалися на звук дзвінка <g/> . |
doc#88 | мені <g/> , що на допиті в НКВС йому заявили <g/> : « <g/> | Ми | знаємо <g/> , що ви український націоналіст <g/> . Ми |
doc#89 | літератури <g/> … це дуже потрібно — утверджувати <g/> … | Ми | також різні <g/> , але знаходимо спосіб <g/> , щоб ця |
doc#89 | грати неповажно і може — хто знає — небезпечно <g/> . | Ми | стали <g/> , як німці кажуть <g/> , tierisch ernst ( |
doc#89 | супить чоло <g/> . І наші душі вже тікають у п'яти <g/> . | Ми | серйозні <g/> . Ми поважні <g/> . А та література <g/> , що не |
doc#89 | » <g/> : « <g/> У неї спущені додолу очі й затиснені губи <g/> . | Ми | хоч бідні <g/> , але чесні <g/> » <g/> . </p><p> І ще згадуються « |
doc#90 | книжкою <g/> , уривки з нього часто передають радіо <g/> . | Ми | ознайомилися з першими двома книгами роману і |
doc#90 | в Альпах <g/> . Черниш питає <g/> : « <g/> А ми й там будемо <g/> ? » — « <g/> | Ми | скрізь будемо <g/> , Гвардії молодший лейтенант <g/> , |
doc#92 | нам <g/> , двом присутнім <g/> , він раптом проголосив <g/> : </p><p> — | Ми | — велика трійка <g/> . Поза нами є тільки наші учні <g/> . </p><p> Це |
doc#92 | про « <g/> велику трійку <g/> » <g/> , а потім заснув на канапі <g/> . | Ми | тоді обмінялися з В. кількома критичними |
doc#92 | вирішив <g/> , що це мусить бути щось антирадянське <g/> . </p><p> | Ми | розпрощалися <g/> , знов потиснувши руки <g/> . Ніхто не |
doc#92 | мене <g/> , сказав <g/> : — Їдьте <g/> , куди можете й хочете <g/> . | Ми | вас знайдемо <g/> . </p><p> Може <g/> , він <g/> , на здійснення своєї |
doc#92 | із моїх добрих студентів був Джеррі Лі стон <g/> . | Ми | зустрічалися не тільки на лекціях і семінарах <g/> , |
doc#94 | Леся Українка ( <g/> « <g/> Товаришці на спомин <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> | Ми | навіть власної не маєм хати <g/> , </p><p> Усе відкрите в нас |