Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 І тому <g/> , нарешті <g/> , апотеоза поеми — прокляття самому творцеві світу </p><p> Не плач <g/> , не плач <g/> , ображений юначе <g/> , </p><p> і вічну кривду <g/> , як земля й вода <g/> , збирай у серце <g/> , у карнавку наче <g/> , </p><p> і бережи до страшного суда <g/> , </p><p> і нею там <g/> , де і вогонь заплаче <g/> , </p><p> шпурни тому <g/> , хто людям душу дав <g/> , </p><p> і буде це така остання змога <g/> , </p><p> що трісне і престол святий у Бога <g/> ! </p>
doc#16 <p> Брак традиціоналізму <g/> , — безперечно <g/> , головна хиба нашого вісниківства <g/> , і тому воно так скоро відіграло свою ролю <g/> , лишивши нам тепер згар <g/> , чад і — нерідко — розгубленість <g/> .
doc#16 Він не може зрозуміти <g/> , що нова концепція включає в себе його концепцію <g/> , але як перейдений етап <g/> , і тому є вища <g/> , потужніша <g/> , величніша і єдина здатна перемогти <g/> .
doc#52 Логічно неокреслене <g/> , Гумове слово завжди супроводиться одначе почуттям захоплення <g/> , розчулення й замилування <g/> , і тому можна користатися з нього <g/> , навіть нацьковуючи частини нації проти інших частин <g/> , нищачи мало не половину селянства <g/> , вимахуючи новоспеченим терміном « <g/> єдиний радянський народ <g/> » <g/> , і так без кінця <g/> .
doc#40 Слово-показник має свої характеристичні особливості <g/> : поперше <g/> , з усіх слів синонімічного гнізда воно має найзагальніше значення <g/> , і тому його можна вжити замість кожного іншого члена гнізда <g/> . </p>
doc#40 Його історичні причини і умови теж тепер не існують <g/> , але це чергування більш-менш пов'язане в системі сучасної мови з певними морфологічними категоріями <g/> , і тому воно має активніший характер <g/> .
doc#42 Але Байрон принаймні мав ту перевагу <g/> , що писав мовою <g/> , з якої робилося переклади на інші мови <g/> , і тому його непопулярність в Англії була почасти надолужена луною його творчости на континенті Европи <g/> . </p>
doc#81 « <g/> Синтакса простого речення <g/> » теж не відзначалася ориµінальністю концепції <g/> , але ця синтакса була куди докладніша <g/> , ніж усі попередні <g/> , і тому <g/> , на думку автора <g/> , була варта друку <g/> .
doc#40 Це — найвужча стежка <g/> , і тому за варіяціями матеріяльної кількости слово це належить до нашого гнізда <g/> .
doc#16 І тому треба підкреслити <g/> , що не всі фрази <g/> , вживані большевиками <g/> , — погані <g/> .
doc#91 і виховує його <g/> . Це страшно складно <g/> . Що ж <g/> , таке життя <g/> . </p><p> І тому мають рацію ті <g/> , хто скаже <g/> , що роман Гончара — подвиг <g/> . Але матимуть
doc#77 І тому <g/> , якщо запропонуєш комунебудь писати мемуари <g/> , він сприймає це майже як образу <g/> , як визнання його старим <g/> , уже виключеним з життя <g/> . </p>
doc#87 І тому кинута в повісті фраза ( <g/> яка ж страшна <g/> , коли вдуматися в неї <g/> !
doc#79 І тому радянський режим його знищив <g/> . </p>
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#50 І тому <g/> , нарешті <g/> , апотеоза поеми — прокляття самому творцеві світу </p><p> Не плач <g/> , не плач <g/> , ображений юначе <g/> , </p><p> і вічну кривду <g/> , як земля й вода <g/> , збирай у серце <g/> , у карнавку наче <g/> , </p><p> і бережи до страшного суда <g/> , </p><p> і нею там <g/> , де і вогонь заплаче <g/> , </p><p> шпурни тому <g/> , хто людям душу дав <g/> , </p><p> і буде це така остання змога <g/> , </p><p> що трісне і престол святий у Бога <g/> ! </p>
doc#43 І тому я замовкаю <g/> , заперечення не зголошую <g/> , і нумер два лишаю для іншої незгоди <g/> . </p>
doc#81 <p> Попри кількісну перевагу всяких там « <g/> театрів революції <g/> » і тому подібних <g/> , Харків дещо все таки ще бачив з кращого <g/> : Московський камерний театр Таїрова грав у 1931 <g/> , 1933 і 1934 роках <g/> , Музичний театр Немировича-Данченка — в 1933 і 1935-му <g/> , Оперний ім <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , одначе <g/> , побутова лексика далека від узагальнень <g/> , від абстрагування і тому не може правити за засіб вищого мислення <g/> .
doc#92 Здалека виглядало <g/> , що він там почувався краще <g/> , але зблизька я того не бачив і тому не можу судити <g/> . </p>