Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Публікуючи їхні не призначені свого часу до друку листи поруч <g/> , у тій самій книзі <g/> , редакція ніби підкреслює <g/> , що все це вже не сучасна політика <g/> , а таки історія і мусить бути оцінювана в обох випадках як щось належне до інших ( <g/> і різних <g/> ) часів і епох <g/> .
doc#9 Здебільшого <g/> , правда <g/> , це не були активні елементи галицьких говірок <g/> , а радше пасивні <g/> : вони не вживалися вже часто в галицьких говірках як щось нормальне й звичайне <g/> , але вони були ще зрозумілі або принаймні зрозуміліші мовному чуттю галицького мовця <g/> , тоді як мовному чуттю мовця з Великої України вони видавалися вже цілком штучними квітами <g/> , винесеними зі старовини і надиханими тепер новим життям <g/> . </p>
doc#40 В таких випадках дійова особа сприймається як щось другорядне <g/> , несамостійне <g/> , наближаючися до ролі знаряддя <g/> . </p>
doc#81 Іванова ( <g/> Тягно <g/> ) <g/> , Микитенкові <g/> , як от ті самі « <g/> Кадри <g/> » <g/> , приймаючи авторів текст як щось непорушне <g/> , а всього цього Курбас ніколи не робив <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> На ознаку періоду часу <g/> , після якого щось сталося <g/> , вживається прийменник за або через із знахідним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#21 Якщо щось із його творів дісталося до музеїв ( <g/> і як <g/> : чи музей купив їх <g/> , чи йому подаровано <g/> ?
doc#2 Є щось від царівни в цій дівчині <g/> , і подивіться <g/> , скільки Грації <g/> , любови й доторку ніжної іронії в цьому образі <g/> : </p><p> А царівни по одній </p><p> підіймають луки вій <g/> , </p><p> виходжають на ставок </p><p> подивитись на рибок <g/> , </p><p> на високії дуби </p><p> випускати голуби <g/> . </p>
doc#22 Є щось хижацьке в ній <g/> , — і <g/> , мабуть <g/> , інакше і не буває тепер <g/> .
doc#63 У Л. Полтави намічається вихід у якісь складніші інтонації <g/> , де є щось і від Гайне і від Маланюка <g/> , у Лимана - в ускладнення історіософії і осмислення й суб'єктивізацію кожного образу й поетичного ходу <g/> . </p>
doc#22 У врівноваженому скепсисі Жіроду є щось від утоми змученого тягарем понад тисячолітньої історичної напруги французького народу <g/> , — або принаймні його культурно-провідних прошарків <g/> .
doc#18 У кожній є щось принесене читачем <g/> .
doc#2 <p> Бо і в кокетстві є щось від ритуалу <g/> , від обряду <g/> , а в житті повно казки <g/> . </p>
doc#40 <p> Одначе норми літературної мови не є щось абсолютно нерухоме <g/> .
doc#19 Для нього поет не надхненний пророк <g/> , не стихійний речник віщого духу <g/> , не гєніяльний у своїй наївності сліпий кобзар <g/> ; для нього поет не є щось відірване від життя <g/> , від праці <g/> .
doc#66 В такому образі є щось вертерівське <g/> .
doc#50 І справді є щось прометеївське в ній <g/> : безнадійне богоборство і люта <g/> , нестерпна кара <g/> .
doc#89 Чи є щось нове <g/> , чи є ще взагалі нове в цьому світі <g/> ?
doc#80 Виправдання ж <g/> , навпаки <g/> , в більшості бувають ніякові <g/> , пустопорожні <g/> , стурбовані й нікчемні <g/> » ( <g/> « <g/> Романи Куліша <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Чи є щось більш небезпечне для людини <g/> , як здійснене бажання <g/> ?
doc#21 <p> У житті він завжди був сповнений думок і теорій <g/> , але був вихований у делікатності <g/> , в якій було і щось від стриманости борщівських селян ( <g/> він радо згадував свою батьківщину <g/> , він взагалі не перекреслював ні в чому свого минулого <g/> , він згадував замилувано і Борщівщину <g/> , і Загреб <g/> , і — пізніше <g/> , вже в Америці — Мюнхен <g/> ) <g/> , але було і щось від довоєнної церемонности галицького містечка чи й Львова <g/> , отой стиль галицького “ <g/> цілу-руці <g/> <g/> .