Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 Але росіянам час усвідомити <g/> , що нове слово вони можуть сказати не декляраціями про любов до українців <g/> .
doc#81 З одного боку <g/> , приїздили провідні театри Москви й Петрограду — крім уже згадуваних Московського камерного і театру Меєрхольда <g/> , були це в ті роки московський Художній театр <g/> , де ще грали Станіславський <g/> , Качалов <g/> , Москвін <g/> , Кніппер-Чехова та інші справді видатні майстри <g/> , його Перша студія <g/> , що стала на певний час Художнім театром II <g/> , його Третя студія Вахтанµова <g/> , Театр-студія В. Немировича-Данченка <g/> , Малий театр <g/> , Державний єврейський театр та інші з Петрограду — Александрінський театр <g/> .
doc#81 За який час число журналу таки прийшло <g/> .
doc#84 Так випередили свій час Шевченко і Леся Українка <g/> .
doc#73 З друкарнями <g/> , що мають український шрифт <g/> , було в цей час ще дуже скрутно <g/> , хоч помалу число їх зростало <g/> .
doc#73 Вони в цей час ще не проголошують відкритої війни МУРові <g/> , сподіваючися <g/> , що саме під прапором понадпартійности письменницького об'єднання вони найлегше зможуть забезпечити в ньому свої впливи або й гегемонію <g/> , але ставляться тим часом до письменницького об'єднання якнайобережніше і воліють не передавати йому ключів до незалежного існування <g/> . </p>
doc#81 <p> На цей час я <g/> , як і мій старий приятель Мишко Тетієвський <g/> , мали вже й друковані речі відповідного характеру <g/> .
doc#92 Але він не спромігся знати <g/> , що цей час я розмірено <g/> , щасливо і спокійно провів у Атенах <g/> . </p>
doc#40 Але порядок слів <g/> : залежні від присудка слова + присудок + підмет — цілком добрий <g/> , наприклад <g/> , у реченні <g/> : « <g/> Під час якогось процесу ( <g/> перший залежний від присудка член речення <g/> ) до нього ( <g/> другий залежний від присудка член речення <g/> ) підійшов ( <g/> присудок <g/> ) Володимир Короленко <g/> , один з наймодніших московських письменників того часу ( <g/> підмет і залежні від нього слова <g/> ) » ( <g/> Тел <g/> .
doc#9 От як його змальовує В. Винниченко <g/> : « <g/> В цей час якраз прийшов Скалозуб <g/> .
doc#91 Що особливо загрозливі інтонації Горького <g/> , такою ж мірою шкідливі для сучасної української прози <g/> , як інтонації Чехова для сучасної американської драматургії ( <g/> Я люблю Чехова <g/> , але все добре в свій час і в міру <g/> !
doc#40 Мова людини може ставити одним із своїх завдань також відтворення різних <g/> , сказати б так <g/> , голосів <g/> : сказаного іншими людьми <g/> , сказаного самим мовцем <g/> , але в інший час і в інших обставинах <g/> .
doc#81 <p> Роки вчителювання в технікумі — я вже казав це — були змарновані в тяжкій праці <g/> , гаючи час і виснажуючи очі над читанням студентських вправ <g/> , не дозволяючи й думати про наукову роботу <g/> .
doc#40 Слово вітер має своє цілком певне значення <g/> ; але тільки тоді <g/> , коли ми приєднали до нього слово виє <g/> , себто поставили його в речення <g/> , воно набрало рис наивности саме тепер ( <g/> теперішній час і дійсний спосіб <g/> ) <g/> , рис конкретности <g/> , стало не поняттям <g/> , а фактом <g/> . </p>
doc#27 Лж надто виразно говорить він про це в листі до Костомарова з 11 вересня 1846 ( <g/> російськомовному <g/> ) <g/> : « <g/> Буде може час <g/> , коли від одного звука труб її [ <g/> поезії української <g/> ] впадуть мури й твердині <g/> , для руйнування яких Ви вважаєте за потрібну зброю <g/> ; буде час і царів-поетів <g/> , які все підпорядкують своїй божественній могутності <g/> ; буде час і здвиженшо храму <g/> , в якому вклоняться й чужі народи <g/>
doc#84 відхилення <g/> , які доконечно стаються в процесі боротьби <g/> . </p><p> Можна <g/> , звичайно <g/> , випередити свій час і можна відстати від нього <g/> . У такому ракурсі стояв до своєї доби Стендаль <g/> :
doc#40 Одначе на них не час і не місце на еміграції <g/> .
doc#40 Глибше придивившись <g/> , побачимо <g/> , що тут ознака <g/> , виражена ім'ям <g/> , приписана підметові лише на час і при умові наявности ознаки <g/> , вираженої дієсловом <g/> .
doc#6 Обидва ці світи — в своїй сутності—становлять одну субстанцію <g/> , і ця субстанція <g/> , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до одного <g/> , і це одне зветься Бог <g/> .
doc#63 <p> Почався цей рух від окремих ноток у Михайла Ста- рицького <g/> , далі <g/> , спричинив такі різнорідні явища <g/> , як Леся Українка й Михайло Коцюбинський <g/> , що випередили свій час і тому лишилися були в свідомості сучасників ніби осторонь літературного руху <g/> , — і такі м о д н і прояви <g/> , як Олесь <g/> , Вороний <g/> , Чупринка <g/> , Винниченко <g/> , що здобули катастрофічну популярність — і своїх вершин цей рух досяг у повороті до джерел із запереченні модно-поверхових европеїстів сьогоднішньої хвилини ( <g/> вже не кажучи про суто провінціональні переломлення европеїзму <g/> ) <g/> , — у неоклясицизмі <g/> . </p>