This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Сталося це на пропозицію Булаховського <g/> , що був директором цієї інституції <g/> . |
doc#81 | Хоча я ближче зійшовся з Петровим пізніше <g/> , вже в Німеччині <g/> , але вже й тоді я не міг не помітити своєрідности й своєрідного чару цієї людини <g/> . |
doc#81 | Німці радо замовляли їм пейзажі України <g/> , для них — сувенір цієї дикої й страшної країни <g/> , — а також свої портрети <g/> . |
doc#81 | Він виробив свою систему поглядів <g/> , досить просту <g/> : незалежна Україна <g/> , в мистецтві — етнографічно-вульµарний « <g/> реалізм <g/> » <g/> , який він назвав збагаченим <g/> , свій сенс гумору — примітивно-вульµарний <g/> , — і ніяка сила в світі не могла його збити з цієї позиції <g/> . |
doc#81 | <p> Доля була ласкава до цієї моєї праці <g/> . |
doc#82 | Перша <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » <g/> , вийшла 1964-го <g/> , « <g/> Друга черга <g/> » — 1978 року <g/> , як <g/> , зрештою <g/> , сказано в передмові до цієї <g/> . |
doc#82 | З самопевністю абсолютистичного невігласа Андрій Жданов у половині сорокових років картав і карав письменників <g/> , громив людей і організації <g/> , які <g/> , на його думку <g/> , не дотримувалися цієї засади <g/> . |
doc#83 | Безнастанні заклики до боротьби проти турків і татар у проповідях Галятовського <g/> , Барановича і всіх українських проповідників XVII сторіччя <g/> , ба навіть і самого Стефана Яворського <g/> , — не загальники <g/> , як може тепер здатися <g/> , і не результат татарських наскоків на Україну <g/> , а насамперед вияви цієї універсально-християнської ідеології <g/> . </p> |
doc#83 | Завжди те саме — універсалістична концепція <g/> , надія на свої сили <g/> , на свою перевагу <g/> , обмеженість цієї переваги тим провінціяльним станом <g/> , у якому перебуває або в якому тримають Україну <g/> , — і поразка <g/> , і трагедія <g/> . </p> |
doc#84 | З цієї причини викидається жидів з модерних націй <g/> , хоч вони й чудово говорять і пишуть і вважають себе за щось не те <g/> , чим вони насправжки є <g/> » <g/> , — це прямо суперечить попереднім думкам <g/> , це має поганий запах <g/> , і це прямо суперечить фактам <g/> . |
doc#84 | Але цих ліків <g/> , цієї харчі не може сприйняти національний організм <g/> , поки він хворий на нестравлення <g/> . |
doc#85 | Доки цієї передумови не буде <g/> , годі сподіватися справжнього розквіту <g/> » <g/> ) <g/> . |
doc#85 | . Лайка — не доказ і не переконання <g/> . Але це між іншим <g/> . </p><p> З цієї загальної постави питання випливає й підхід до мистецтва <g/> . Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Мистецтво |
doc#87 | І сила спалаху цієї нової віри буде прямо пропорційна силі того гніту <g/> , під яким досі та віра була розчавлювана <g/> . </p> |
doc#88 | Якщо йдеться про літературний образ цієї системи <g/> , то найточніше його зобразив Тарас Шевченко в поемі « <g/> Сон <g/> » <g/> . |
doc#89 | Перевизначення завдань Спілки не входить до кола проблем цієї статті <g/> . |
doc#89 | Але ж <g/> , як ми бачили в « <g/> повищому <g/> » тексті цієї статті <g/> , так робився й оригінал романів Дюма <g/> . |
doc#90 | , який <g/> , попри безсумнівну обдарованість <g/> , сам має в собі вже дуже багато від цієї людини-маси <g/> , характеристичні риси умасовленої людини совєтського видання <g/> . Особливо типове для неї відчуття приречености |
doc#92 | Через низку трансформацій із складними правилами з цієї ідеальної форми виводилися всі форми дієслова <g/> . |
doc#92 | Але Якобсон цієї різниці не схоплював <g/> . |