Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) словосполучення чорний хід означає одне поняття <g/> , і тому слово чорний не можна замінити тут <g/> , скажімо <g/> , на темний або хід на прохід <g/> .
doc#47 Так <g/> , але тепер можна додати <g/> : в тому сполученні поваги <g/> , неприступности з кокетством і напівдитячою хвалькуватістю <g/> , яке характеризує Сотничиху <g/> , є риси самої поетки <g/> .
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#81 Другий розділ Булаховський узяв до першого тому створених ним « <g/> Наукових записок <g/> » київського Інституту мовознавства <g/> .
doc#84 І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці <g/> . </p>
doc#58 Усупереч назві книжки <g/> , місце дії тут — не Україна і доба не 20 сторіччя <g/> , а скрізь і ніде <g/> , а тому теж і Україна <g/> , і двадцяте сторіччя <g/> .
doc#63 <p> І тому тепер перше завдання МУРу — відновити літературний процес <g/> .
doc#15 І тому треба визнати <g/> , що <g/> , не зважаючи на безліч перехідних щаблів <g/> , називні речення в сучасній мові все ж окремий тип синтаксичної конструкції <g/> , який відрізняється від неповних речень саме тим <g/> , що обов'язково наявний у ньому головний член речення <g/> , виражений називним відмінком імени <g/> , сполучає в собі ( <g/> хай у нерозгор- неному вигляді <g/> ) значення суб'єкта і предиката <g/> , а тому не потребує доповнення з контексту або з обстанови <g/> , як це властиво неповним реченням <g/> .
doc#16 І тому треба підкреслити <g/> , що не всі фрази <g/> , вживані большевиками <g/> , — погані <g/> .
doc#81 У перелицьованій « <g/> Диктатурі <g/> » текст мало важив <g/> , це була вистава режисера <g/> , і тому тут Курбас поставав на повний зріст <g/> .
doc#15 Відмінно від Шахматова він уважає - в згоді зі своїм загальним поглядом на речення як на словосполучення предикативного характеру <g/> , - що головний член цих речень не відповідає сполученню суб'єкта з предикатом <g/> , а є просто присудок <g/> ; саме тому тут не може бути ні підмета <g/> , ні дієслівного присудка <g/> : " <g/> Пробуючи додавати можливі тут без зміни значення предикати <g/> , переконуємося <g/> , що воно не тільки не тягнеться до них <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , не зносить їхньої присутности <g/> " <g/> .
doc#72 Кілька років тому Український дослідний інститут Гарвардського університету запланував видати том <g/> , присвячений мовному питанню на Україні <g/> .
doc#81 Вона померла двадцять два роки пізніше від нашої подорожі до Гаїв <g/> , у квітні 1965 року <g/> , і похована в рідному селі <g/> , мабуть <g/> , на тому цвинтарі <g/> , де тоді схилялися корогви з Ольгою й Володимиром і де горів знак тризуба <g/> . </p>
doc#81 Пів року тому це було моєю мрією — бичок у гарячій воді <g/> !
doc#40 Інтерферовані слова й вирази на письмі виділяються лапками або курсивом <g/> ; в усній мові цим знакам не відповідає ніяка спеціяльна інтонація <g/> , інтерферовані слова й вирази можна тільки підкреслити більшою силою вимови <g/> ; саме тому це мусять бути такі слова й вирази <g/> , які випадають з стилю авторової ( <g/> як правило — літературної <g/> ) мови <g/> , — інакше вони просто лишаться непоміченими <g/> . </p>
doc#61 Але всяке мистецтво — умовність <g/> , і це — не більша умовність <g/> , ніж те <g/> , що автори вважають себе в праві показувати нам думки всіх своїх дійових осіб <g/> : яких 400 років тому це останнє теж уважалося неможливим у літературі <g/> , а сьогодні це елементарний засіб для кожного початківця <g/> . </p>
doc#81 Що селянство — суспільна категорія вічна <g/> , воно зберігає в собі душу нації <g/> , і тому ця душа невмируща <g/> , — дарма що про селянство я не мав багато поняття <g/> , а лихий досвід моїх зустрічей з селюками в студентські роки <g/> , реальними селюками <g/> , а не уявними — якось лишався поза моїм уявленням того вічного трансцендетального селянства <g/> .
doc#40 <p> Треба сказати <g/> , що мова не завжди відрізняє дійову особу від « <g/> дійової речі« <g/> , себто предмета <g/> , що витворює чинність <g/> , і тому ці самі наростки вживаються нерідко на ознаку таких предметів <g/> , напр <g/> .
doc#62 " <g/> Перший час я цілі дні їла <g/> , але тепер це мені набридло <g/> , а тому часу вільного дуже багато <g/> .
doc#40 про цей сполучник § 24 <g/> ) <g/> , тому що <g/> , через те що <g/> , напр <g/> .