This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 | 2 </p><p> Щождо захоплення народними піснями <g/> , то воно не зводилося у Потебні до самого співу ( <g/> а співав він напрочуд гарно <g/> , так що не раз композитори — приміром <g/> , М. Лисенко — фіксували мелодію з його голосу <g/> . |
doc#40 | З 1932-1933 років видавання термінологічних словників припинено <g/> , а вже видані вилучено <g/> , так що покищо праця ця лишилася без практичних наслідків <g/> . |
doc#9 | Ба <g/> , у наддніпрянців вона попсувалася <g/> , так що Сімович <g/> … |
doc#12 | <p> При подвійних сполучниках ( <g/> тому що <g/> , через те що <g/> , для того <g/> , щоб <g/> , так що тощо <g/> ) кому ставимо або перед першою <g/> , або перед другою частиною сполучника <g/> , залежно від місця павзи <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | Крім того <g/> , слово в українській мові здебільшого має або може мати свій наголос і при тому тільки один <g/> ; хоч <g/> , правда <g/> , є категорії слів <g/> , що не мають наголосу або мають кілька наголосів <g/> , так що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> . |
doc#35 | Він писав у листі <g/> : « <g/> У нас лютує велика буря <g/> , так що човен заливають хвилі <g/> . |
doc#81 | Але тоді я ще цього не знав <g/> , тільки впадали в око їхня нерозлучність <g/> , та ще якась особливо чарівна посмішка в Лавріненка <g/> , наче в зайчика <g/> , що поласував капустою ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) і оце щасливий у світовому маштабі <g/> , — так я його й назвав у душі зайчиком <g/> , може <g/> , не без асоціації з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> . |
doc#81 | І так я йшов за ним і мовчав <g/> , поки він не зайшов до міської управи <g/> . |
doc#30 | Японські академіки купили мою бібліотеку і оце мені пишуть <g/> , що перша партія книжок уже досягла Токіо і рушає далі до місця призначення5. І так я маю шанс бути першим українцем <g/> , що перенесе наші добротворні впливи на береги Тихоокеання <g/> . </p> |
doc#36 | Отож « <g/> новий спосіб письма <g/> » <g/> , що так яскраво виявився після 1887 року <g/> , був зовсім не новий <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , притаманний мистцеві впродовж більшої частини його творчого життя <g/> . |
doc#24 | І як твори Данте й Гете <g/> , так і « <g/> Вертеп <g/> » потребує спеціяльного коментаря <g/> , припускає дуже різні й різно спрямовані тлумачення <g/> . |
doc#99 | Чи так і в « <g/> Автостопі <g/> » <g/> ? |
doc#76 | <p> У суті речі так і в Победоносцева <g/> . |
doc#25 | Лінґвістику він схильний визначити як природничу науку <g/> , і її завдання формулює так <g/> : “ <g/> Відшукання й визначення як загальних властивостей організації людської мови <g/> , так і відмінностей у цих властивостях <g/> , що зумовлюють собою утворення самостійних типів її організації й походження родових і видових модифікацій кожного з цих типів <g/> , що творять і собі різні категорії й групи діялектичних явищ <g/> . |
doc#40 | ) <g/> ; « <g/> Старі не звертали на це жадної уваги <g/> , ніби так і годилося <g/> » ( <g/> Черк <g/> . |
doc#40 | У деяких говірках <g/> , як східніх <g/> , так і західніх <g/> , зберігся старий сполучник но ( <g/> на сході України іноді в формі ну <g/> ) <g/> , напр <g/> . |
doc#79 | У Мольєра « <g/> Буржуа-шляхтич <g/> » так і зветься – « <g/> комедія-балет <g/> » <g/> . |
doc#95 | Його в щоденній мові так і звуть — Старий Харків <g/> . |
doc#59 | Як досі життя Ірина було діло <g/> , так і на початку його нового життя — ми знаємо це — стоятиме діло <g/> . </p> |
doc#77 | <p> Поводься так і надалі <g/> . |