Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Але <g/> , на щастя <g/> , він на цьому не обмежився <g/> , і тому сьогодні ще можна читати його як живого <g/> , з зацікавленістю <g/> , з процесом співдумання <g/> .
doc#81 До того ж більшість робіт з українського мовознавства були вилучені <g/> , а про ті <g/> , що сьогодні ще не були <g/> , не можна було ручитися <g/> , що завтра вони не будуть <g/> .
doc#91 Гра йде складна <g/> , і сказати <g/> , хто виграє <g/> , сьогодні ще не можна <g/> . </p>
doc#40 Прислівник має дуже мало власних словотворчих засобів <g/> , а здебільшого позичає їх від інших частин мови <g/> ; часто є кілька варіянтів того <g/> , самого прислівника <g/> , і сьогодні ще тільки накреслюється <g/> , які з цих засобів можуть стати характеристичними саме для прислівника <g/> .
doc#10 Одначе і сьогодні ще цікаві її міркування про міру самостійності и як фонеми в українській мові ( <g/> 23 <g/> , 22919 <g/> ) <g/> , а також про те <g/> , чи графічні сполуки в з попереднім голосним ( <g/> типу дав <g/> ) можна вважати за дифтонги з фонологічного погляду ( <g/> 14 <g/> , 546 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Але це було не так <g/> , і сьогодні я все бачу інакше <g/> .
doc#81 Але коли сьогодні я думаю про це <g/> , я думаю <g/> , що це не була проста випадковість <g/> .
doc#40 Припустімо <g/> , наприклад <g/> , що Мар'яна <g/> , про яку мовилося в поданому прикладі <g/> , в дійсності сказала фразу так <g/> : « <g/> Панове <g/> , сьогодні я маю привілей давати розпорядження« <g/> .
doc#20 Але сьогодні я не менш твердо знаю <g/> , що все це було нісенітниця <g/> , і вся проблема — плід моєї уяви <g/> .
doc#81 Я маю враження <g/> , що я запам'ятав обличчя Грушевського <g/> , з бородою Чорномора <g/> , і Єфремова <g/> , без бороди і в вишиваній сорочці <g/> , які тоді ще не були в загальному вжитку <g/> , як вони стали від часу Постишева <g/> , але сьогодні я не певний <g/> , чи я справді запам'ятав їхні обличчя <g/> , а чи на порожнє місце вражень наклалися в моїй свідомості їхні риси з поширених портретів <g/> .
doc#81 Але коли сьогодні я пробую згадати те <g/> , що було тоді бачене <g/> , мало стає перед моїм зором <g/> .
doc#81 Ленінського комсомолу <g/> , але сьогодні я проглядаю список їхніх вистав і не можу пригадати жадної — сумна характеристика <g/> .
doc#62 Коли сьогодні я читаю довжелезну статтю про Маланюка <g/> , де автор увесь час оперує терміном " <g/> народ <g/> " <g/> , я не можу не посміхнутися гірко <g/> .
doc#71 <p> Таким чином <g/> , напрямок <g/> , принаймні загальний <g/> , розвитку літературної мови в Києві вимальовується на сьогодні ясно – за умови <g/> , що не буде жодних нових знахідок <g/> .
doc#25 Таким чином <g/> , сучасне “ <g/> українське наріччя <g/> ” є не тільки нащадок “ <g/> слов'янської мови <g/> ” <g/> , як і “ <g/> аріоевропейського ідіому <g/> ” <g/> , а і само воно ще й сьогодні є тим і тим <g/> .
doc#16 <p> Не мусімо приймати національну душу цілковито такою <g/> , як вона сьогодні є. Можемо бажати де в чому змінити й перевиховати її <g/> .
doc#81 <p> Коли я дивлюся на своє життя сьогодні і зважую причини мого вибору <g/> , мені здається <g/> , що найвирішальнішим було все таки не майбутнє <g/> , а минуле <g/> .
doc#69 В одній історія е суцільна висхідна лінія <g/> , від понурого минулого до світлого сьогодні і осяйного завтра <g/> .
doc#81 Гаразд <g/> , але якби така ситуація була сьогодні і партія спрямувала б їх на такі і подібні завдання <g/> , чи вони б не пішли <g/> ?
doc#14 Не знати <g/> , чи поет робив нові штрихи і викреслення по війні <g/> , але правда незаперечна <g/> , що в збірці маємо Маланюка <g/> , яким він хоче бути сьогодні і яким він був учора <g/> .