Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Цих слів нема в моєму лексиконі <g/> , мені важко підшукувати їхні німецькі відповідники <g/> .
doc#27 З листів Шевченка можна виснувати його погляди в багатьох справах <g/> , елементи його світогляду <g/> , але він звичайно не викладає їх розгорнено <g/> , вони виявляються побічно або в доборі цінувальних слів <g/> .
doc#40 Частина слів тримається в ній <g/> , бо рідко міняє число <g/> , вживаючися або майже в самій однині ( <g/> горло <g/> , м'яло <g/> , м'ясо <g/> , сало <g/> , світло <g/> , шило <g/> ) <g/> , або майже тільки в множині ( <g/> надра <g/> ) <g/> .
doc#70 В історії кожної мови безперервно якась частина слів амортизується <g/> .
doc#9 <p> Коли ми з цього погляду придивимося до поетичної спадщини М. Старицького4 <g/> , то побачимо насамперед <g/> , що певну частину слів <g/> , що сприймалися в його поезіях як нові <g/> , справді можна вважати за його індивідуальні новотвори — принаймні ми знаходимо їх у приступних нам джерелах <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , чимало слів російських або польських у деяких українських говірках з'явилося в наслідок політичного гніту <g/> ; а німецькі слова в мові української еміграції в Німеччині або англійські в мові української еміграції в Канаді й США з'являються під впливом того <g/> , що все навколишнє оточення складається з людей німецької або англійської мови <g/> .
doc#40 У татар українці позичили чимало слів <g/> , але в головному ці слова стосуються до скотарства <g/> , городництва і степового кочового життя ( <g/> бугай <g/> , кабан <g/> , лоша <g/> , баштан <g/> , кавун <g/> , тютюн <g/> , гарба <g/> , сарана <g/> , курінь <g/> , байрак <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Інакше кажучи <g/> , пряма мова є такий асиндетон <g/> , який створює ілюзію точного відтворення чиїхось слів <g/> .
doc#40 <p> Нарешті <g/> , третя і найважливіша особливість прямої мови супроти інших типів асиндетона <g/> , яка найбільше спричиняється до ілюзії точного відтворення чиїхось слів <g/> , — це логічно не узгоджене вживання осіб у власне прямій мові і в авторському поясненні ( <g/> а при його відсутності — в решті тексту або відповідно до ситуації <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Те <g/> , що пряма мова не мусить точно відтворювати чиїхось слів <g/> , а тільки творить ілюзію точного їх відтворення <g/> , видно між іншим і з того <g/> , що замість дієслова говорення може стояти дієслово думання <g/> , напр <g/> .
doc#40 Одначе при цьому вони обмежені тим <g/> , що </p><p> впроваджувати багато чужих слів <g/> , невідомих читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М. Коцюбинський в оповіданні з життя кримських татарів « <g/> B путах шайтана« <g/> : « <g/> Крамниці й ятки замкнені <g/> , провідники розсідлали свої коні <g/> , всякі продавці ямурта ( <g/> яєць <g/> ) <g/> , винограду <g/> , чадр і іншого відклали свої справи на будень <g/> ; взагалі весь той рух <g/> , що чигає на повні кишені ґяурів <g/> , зупинило свято« <g/> . </p>
doc#40 Одначе послідовне відкидання всіх взагалі чужих слів суперечило б законам розвитку мови <g/> .
doc#65 У наш час важучим побічним наслідком коротко згаданих тут явищ- особливості в підході до чужих слів <g/> , неповнота термінології <g/> , брак міського сленґу при наявності суржика є стала девестернізація української мови <g/> .
doc#65 Приблизно з того ж часу до української мови не входить жадних чужих слів іншими каналами <g/> .
doc#81 Хоч проповідувано зв'язок з трудящими масами <g/> , ніколи перед тим <g/> , мабуть <g/> , не було такої зливи чужих слів виразно інтеліµентського походження <g/> .
doc#72 Політично залежні ( <g/> колоніальні <g/> ) народи звичайно засвоюють основну масу чужих слів через посередництво панівної нації <g/> .
doc#40 Пуризм прагне не допускати в мову нових чужих слів і по змозі очистити мову від давніше запроваджених етранжизмів <g/> .
doc#40 <p> Семантичне принатурення чужих слів полягає в явищах т. зв <g/> .
doc#40 Тому нормальний приплив чужих слів не шкодить розвиткові мови й не порушує її цілісности <g/> , її системи <g/> , а часто збагачує її <g/> .
doc#40 <p> Із словників чужих слів мають значення два <g/> : словник іншомовних слів Бойкова <g/> , Буйного <g/> , Калішевського й Трохи- менка ( <g/> Харків <g/> , 1932 <g/> ) і Словник чужих слів 3. Кузелі ( <g/> Чернівці <g/> , 1918 <g/> ) <g/> . </p>