Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Так речення ідіть швидко при розпаді- дисльокації переформовується <g/> , каже він <g/> , у ідіть <g/> !
doc#81 З них виходить <g/> , що при евакуації Києва совєтами Петрова вивезли до Уфи разом з іншими академіками й професорами <g/> , але <g/> , за кілька місяців <g/> , його мобілізували на ролю військового перекладача й послали на фронт <g/> .
doc#15 Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а саме <g/> , очевидно <g/> , при тих <g/> , які частіше фігурують у мові як іменники <g/> , можливі не всі дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> .
doc#92 Правда <g/> , примірник Грінченка <g/> , що він мав <g/> , був гортаний так часто і так енергійно <g/> , що при кінці Левінової праці він увесь розсипався на поодинокі листочки з дуже потерпілими берегами <g/> .
doc#72 Досить нагадати <g/> , що при створенні СРСР було всього п'ять всесоюзних наркоматів <g/> , а на 1935 рік число їх зросло до 12 ( <g/> Садовський 103 <g/> ) <g/> .
doc#36 Ґе пригадує <g/> , що при цій нагоді Герцен сказав <g/> : « <g/> Господи <g/> , яка насолода <g/> !
doc#40 <p> Майже зовсім уже неможлива в сучасній літературній мові така будова речення <g/> , коли займенник настільки зберігав свою первісну займенникову природу <g/> , що при ньому повторювалося те слово головного речення <g/> , до якого він стосується <g/> , напр <g/> .
doc#19 <p> Повертаючися до Мови як поета <g/> , мусімо сказати <g/> , що при такому поділі був з нього радше не шевченківець <g/> , а кулішівець <g/> , з деякими відхилами до народницько-публіцистичного поетичного стилю <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що при дифтонгізації початкове у- <g/> , і- ніби втрачаються словом <g/> , творячи звукову єдність з попереднім словом <g/> , постала звичка взагалі додавати або відкидати на початку деяких слів і- і у- ( <g/> о- <g/> ) <g/> , потворилися варіянти слів з початковими і- <g/> , у- ( <g/> о- <g/> ) і без них <g/> .
doc#40 В цій ролі виступає звичайно звук зовсім іншого способу творення — гортанне г. Цей звук твориться в горлі дрижанням голосниць ( <g/> язик при цьому перебуває в такому становищі <g/> , як при вимові а <g/> ) <g/> , відрізняючися від вимови голосних тільки тим <g/> , що при вимові г постає не змикання <g/> , а щілина між голосовими зв'язками <g/> , а прохід для повітря між хрящами звужений <g/> .
doc#40 Характеристично <g/> , що при наявності подовжених приголосних межа складу проходить через них <g/> , — це одна з причин <g/> , чому вони здаються подвоєними <g/> , хоч справді подвоєння <g/> , як ми бачили <g/> , тут нема <g/> ; напр <g/> .
doc#40 Легко помітити <g/> , як при такій заміні блякне і уодноманітнюється інтонація <g/> , а разом з цим слабшає активізація слухача ( <g/> читача <g/> ) <g/> , співучасть його в описуваних <g/> : подіях <g/> . </p>
doc#40 Якщо при а то вживається ще і ( <g/> й <g/> ) <g/> , то сполучник набирає відтінку можливости <g/> , ймовірности факту <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> Відтінки стилістико-семантичного порядку <g/> , які при цьому витворюються <g/> , не великі і тут нас не цікавлять <g/> .
doc#41 А ще більше гри — в удаваному зниженні до пересічного читача <g/> , без зниження по суті <g/> ; в позірній ясності при цілковитій неясності <g/> .
doc#40 <p> б. Умовна частка би ( <g/> після голосних б <g/> ) <g/> , за допомогою якої твориться умовний спосіб дієслова <g/> , може вживатися і при інфінітиві і в неповних реченнях <g/> , що не мають дієслова <g/> , однаково надаючи реченню умовного значення ( <g/> пор <g/> .
doc#40 Подеколи вони в новотворах використовуються і при українських основах <g/> . </p>
doc#40 І так само <g/> , як у простому реченні нам потрібні всі ці способи зв'язку слів <g/> , так потрібні вони і при зв'язку речень <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , якого б " <g/> збірного <g/> " походження вони не були <g/> , стали якісно-новою конструкцією і при тому такою потрібною <g/> , що ми вже не можемо уявити нашу мову без них <g/> .
doc#40 Як ми вже бачили на поданих вище відмінах нашого першого прикладу <g/> , дієслово говорения лишається і при непрямій мові і при інших конструкціях <g/> .