Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 Я мав у Харкові добрих учителів — Леонида Булаховського <g/> , Олександра Білецького та інших <g/> , але Сімовича я вважав і вважаю за свого пізніше вчителя <g/> , хоч формально він ним не був <g/> . </p>
doc#81 Він мав у Харкові невеличку фабрику лез для бритов <g/> .
doc#92 Він мав удачу завойовника <g/> , Наполеона або Гітлера <g/> .
doc#0 ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі Стецька в « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#9 Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , широко використовуючи західноукраїнські матеріяли <g/> , все-таки прагнув надати редагованому ним словникові переважно центрально- і східноукраїнського характеру <g/> , і через це <g/> , коли мав указівки на вживання слова поза західноукраїнськими територіями <g/> , то охоче це зазначав <g/> .
doc#81 Виявилося <g/> , що за казенною уніформою він мав українську душу <g/> !
doc#73 Журнал мав успіх у інтеліґентного читача <g/> , але валютна реформа <g/> , проведена в Німеччині в червні 1948 року <g/> , підкосила його існування <g/> .
doc#35 мир <g/> , а чвари <g/> , бо це було їй вигідно <g/> , щоб приходити княжити і володіти <g/> ; що права українські урізаються чимраз більше <g/> ; він бачив <g/> , як скорилася перед Москвою остання — крім козацтва — твердиня українська — церква <g/> ; він бачив <g/> , нарешті <g/> , що до самого нього Москва ставиться з побоюванням і недовір'ям <g/> ; йому давали похвальні грамоти за заслуги й за панегірики цареві <g/> , його назвали архиєпископом чернігівським замість єпископа — бо це все ні до чого не зобов'язувало <g/> , але Москва вжила всіх заходів <g/> , щоб він не став київським митрополитом <g/> , на що він мав усі підстави <g/> .
doc#81 Коли після початку війни я пробував дістатися на схід <g/> , я мав утопійну думку доїхати до Астрахані і там просити її мене десь якось улаштувати <g/> , щоб перебути війну <g/> .
doc#37 Ніхто з нас не мав уявлення <g/> , як провадити підприємство <g/> .
doc#81 Про нього знав я мало <g/> , майже саме тільки ім'я <g/> , але мав уявлення про авторитет <g/> , яким він користався <g/> .
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .
doc#81 Він був вродливий <g/> , зневажливий до інших <g/> , мав характер ватажка <g/> , мабуть <g/> , те <g/> , що називається еспанським словом machismo від еспанського macho ( <g/> самець <g/> ) <g/> .
doc#41 Скептицизм авторів <g/> , який у змалюванні образів Комахи <g/> , Ірці <g/> , Тасі мав характер іронічний <g/> , іноді з відтінню доброзичливости <g/> , частіше — іронії й глузування <g/> , в образі Вер повертається трагічною стороною <g/> .
doc#59 В вагоні було так багато в'язнів <g/> , голод був такий <g/> , що сильніші придавлювали слабіших <g/> , хворі й кволі вмирали <g/> , а про їх смерть ніхто не зголошував <g/> , бо труп ще мав цінність <g/> : на нього брали пайки <g/> .
doc#81 Піти до мене він не мав часу <g/> .
doc#9 А ті <g/> , хто виконував якусь живу працю <g/> , хто мав широкі суспільні обов'язки <g/> , не могли втриматися на позиціях неґації всього галицького в мові <g/> , хоч би вони давніше такі позиції й посідали <g/> .
doc#52 Солженіцин мав ширший розмах <g/> , бо його тема не лише про арешт <g/> , ув'язнення і допити <g/> , а й табір <g/> , і заслання <g/> , і втечі <g/> , і бунти <g/> , — але в межах узятого ним обсягу Багряний має більше багатство деталів <g/> .
doc#81 Мою першу путьовку я мав ще в « <g/> Хемвугіллі <g/> » <g/> , платив я за неї <g/> , як і за дальші <g/> , сам <g/> , але клопотатися мусів через місцевком <g/> , і <g/> , коли я повернувся <g/> , спеціяліст на путьовки в місцевкомі Таратута спитав у мене <g/> : </p><p> — Ну як <g/> , оздоровилися <g/> ? </p>
doc#93 І коли стомлені актори відповіли на оплески оплесками ( <g/> звичай цей запровадив Сталін <g/> , коли не мав що робити під час затяжних овацій <g/> ) <g/> , — це була оргія оплесків <g/> .