Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 Бо коли хто відписує лист на лист <g/> , то це він ( <g/> чи вона <g/> ) чемний і дисциплінований <g/> , але коли хто пише два листи на один <g/> , то це він/вона — справжня людина <g/> , а це буває рідко <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна руїна <g/> : </p><p> Щоночі снишся Ти кошмаром <g/> , </p><p> лякаєш мертвим сном осель <g/> , </p><p> печеш незгаслим ще пожаром </p><p> і студиш холодом пустель <g/> . </p>
doc#93 Колись я радо їх оплескував <g/> , надто коли це було проти більшости ( <g/> скажім <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » Кулішева <g/> ) <g/> .
doc#72 Освічені верстви вдавалися до української мови прилюдно <g/> , коли це вимагалося <g/> , а не <g/> , сказати б <g/> , “ <g/> природно <g/> " <g/> .
doc#94 Подорож латинського <g/> , конструктивно змодифікованого libertas-свобОди затрималася в своїй повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> , перефразовуючи Шевченка ( <g/> у Шевченка цей образ стосується до України <g/> , але перенесення його на свободу не проти логіки Шевченкової творчости <g/> , бо Україну минулого й майбутнього він мислив якщо не в тотожності з свободою <g/> , то принаймні в дуже близькій сумежності <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Це єдиний рік <g/> , коли число українських назв перевищує половину російських <g/> .
doc#68 Це майже злиття двох особистостей в одну <g/> , коли Шевченкове стає Стусовим <g/> . </p>
doc#101 Це неможливо <g/> , але добре пригадую <g/> , коли ще був підлітком <g/> , мені мати казала <g/> : роби що хочеш — тільки не лізь в політику <g/> .
doc#81 З початком війни Кухар зник з мого овиду <g/> , але коли я <g/> , 1943 року <g/> , на короткий час приїхав до Києва в маршруті втікача Харків — Львів <g/> , до мене дісталися глухі чутки <g/> , що Кухар був пробився до окупованого німцями Києва і в перші дні <g/> , коли ще можна було вірити в добрі наміри німців або принаймні в їхню толеранцію <g/> , взяв участь чи то в незалежній тоді газеті « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , чи то в літературних починах Олени Теліги <g/> .
doc#81 Справедливість долі <g/> , коли щось таке існує <g/> , згодом виправдала мене й покарала родину тьоті Марусі <g/> .
doc#85 нам доведеться поставитися інакше <g/> . </p><p> 2. МАТЕРІАЛОМ <g/> ? ІДЕАЛОМ <g/> ? </p><p> Чи справді був час <g/> , коли я <g/> , повний страху <g/> , питав себе <g/> , матеріяліст я чи ідеаліст <g/> ? Метафізика всякого
doc#81 Пізніше <g/> , коли я вже був в Америці <g/> , він мене розшукав і написав з Каліфорнії <g/> .
doc#81 Тільки один раз він збунтувався тоді проти мене — коли я дав студентам завдання написати про Тичинину збірку « <g/> Партія веде <g/> » <g/> .
doc#100 : То було в ліпші часи <g/> , коли я не відчував ваги віку <g/> .
doc#37 А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946 року і про обставини чого я розповім пізніше <g/> , моя кімната стала літературним клюбом <g/> , психолікарнею <g/> , канцелярією і адміністративним осередком МУРу <g/> .
doc#81 Пам'ятаю <g/> , як він замахав руками <g/> , коли я спробував узяти приклади з Андрія Головка <g/> : </p><p> — В ніякому випадку <g/> !
doc#81 Він лишився в Харкові <g/> , коли я тікав з міста в лютому 1943 року <g/> .
doc#81 Коли німці навесні вдруге зайняли Харків <g/> , там опинився Іван Костюк <g/> , галичанин <g/> , що служив у німецькому війську й познайомився зі мною <g/> , коли я ще був у Харкові <g/> .
doc#81 Це було в тій другій <g/> , найгіршій половині першої зими <g/> , коли я ще праці не мав жадної <g/> , а « <g/> Нова Україна <g/> » не друкувала мене за небажання слухатися наказу писати не « <g/> большевицький <g/> » <g/> , а « <g/> жидо-большевицький <g/> » <g/> .
doc#81 <p> І все таки я вчащав до театру <g/> , і <g/> , коли якась там Микитенкова « <g/> Бастілія Божої Матері <g/> » йшла сьогодні в Театрі революції <g/> , а за місяць десь у Театрі ім <g/> .