Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 І коли в творця « <g/> Марусі <g/> » інша героїня — ївга зіткнулася з вовчим світом невблаганної дійсности <g/> , з гнітом і пазурями навколишности <g/> , що хотіла забрати в неї нареченого <g/> , єдиним рятівником молодої пари зміг стати <g/> …
doc#84 і примат волі й віри над розумом <g/> . </p><p> І тому в еміграцію ми вийшли теж з Каїновою печаттю провінційщини <g/> . Тому ми крутимося в колі старих і застарілих проблем — про
doc#84 І характеристично <g/> , що з українських робіт були виділені тільки праці Галини Мазепи — хоч сприйняли їх хибно <g/> , порівнюючи з картинами Марка Шаґала <g/> , але це було єдине <g/> , що не здалося німецькому глядачеві провінційним <g/> .
doc#84 Будь ласка <g/> , з великою охотою <g/> .
doc#84 Не задкувати по-рабськи за часом <g/> , але <g/> , збагнувши його і спираючися на нашу величну національну традицію <g/> , відкрити в ході часу ті сили <g/> , які в схрещенні з тими традиціями дадуть високе і справді дороговказне мистецтво <g/> , які через мистецтво <g/> , через велич його осягів сповістять оспалому людові нові скрижалі завіту <g/> : українську концепцію нашого часу <g/> . </p>
doc#84 ) <g/> , військові хури з наконфіскованими в дорозі селянськими конячками поволі-волі проскрипіли на Салтівський шлях <g/> .
doc#84 І хай Мюнхен теж провінція <g/> , — все-таки той факт <g/> , що нас зірвало з наших островів <g/> , з наших тихих озер і ясних зір і принесло до руїн Мюнхену <g/> , — може <g/> , це добре <g/> .
doc#86 До популярности імени Хвильового далеко більше спричинилися напади на нього з довгими витягами з його творів у погромних статтях Хвилі <g/> , Гірчака і більших вождів партії ( <g/> так що <g/> , може <g/> , якоюсь мірою їм і вдячність в історичній перспективі мала б належати <g/> !
doc#86 Що ж до перегонів у патріотизмі <g/> , явище це постало почасти з щирого фанатизму <g/> , почасти з партійної конкуренції ( <g/> Я патріотичніший від усіх <g/> !
doc#87 І ще важливіше <g/> : воно складається з людей <g/> .
doc#88 Сьогодні хочеться сміятися <g/> , перечитуючи стенограми « <g/> самокритичних <g/> » зібрань учених того часу або літературні твори <g/> , що представляють цей процес <g/> : « <g/> Кадри <g/> » Івана Микитенка <g/> , театральна вистава <g/> , в якій мужик критикує професорів з позиції « <g/> здорового пролетарського глузду <g/> » <g/> , або « <g/> Страх <g/> » Афіноґенова <g/> , драма з невипадково характерною назвою <g/> .
doc#89 А от з високої літературної трибуни <g/> : « <g/> Розглядаючи нашу літературу <g/> , ми здебільшого замість естетичного аналізу говоримо про служіння нашому народові <g/> , Україні <g/> .
doc#90 Роман був видрукуваний у журналі <g/> , потім вийшов окремою книжкою <g/> , уривки з нього часто передають радіо <g/> .
doc#91 Якщо читач бачив « <g/> Большой концерт <g/> » <g/> , де колгоспники так само свою образованість показують <g/> , не до речі цитуючи на виставі « <g/> Князя Ігоря <g/> » фрази з « <g/> Слова о полку <g/> » <g/> , то він погодиться <g/> , що метода та сама <g/> .
doc#91 Варт тільки собі уявити <g/> , що було б <g/> , коли б дівчина повернулася до свого села з таким чоловіком і що вони обоє робили б. На щастя <g/> , автор змусив свого негра повіситися за кілька годин після одруження і так розв'язав проблему <g/> . </p>
doc#92 — місяця мого знайомства з Якобсоном <g/> .
doc#92 Що я маю з ним спільного <g/> ?
doc#92 Манера раптом звертатися по потвердження сказаного до когось з авдиторії дратувала мене й здавалася недобрим тоном <g/> .
doc#92 Е. імена промовців <g/> , що забирали слово після Якобсона в моїй обороні <g/> , були Станґ з Норвегії <g/> , Рудольф Яґодіч з Австрії і С. Коновалов з Англії <g/> , а також <g/> ,
doc#92 Ця рецензія не була інспірована з Гарварду <g/> , її інспірація йшла від Білодіда і моєї з ним розмови в американському Кембріджі з йогр обуренням <g/> : </p><p> — З ким це узгоджено <g/> ? </p>