Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не було <g/> , звичайно <g/> , достатків <g/> , але не було й голоду <g/> .
doc#81 Та <g/> , зрештою <g/> , й того « <g/> чи — чи <g/> » було чимраз менше <g/> .
doc#81 Але засиджуватися нам не треба і не можна було <g/> .
doc#81 Важко було б підібрати різномасніший склад комісії <g/> .
doc#81 <p> Моє влаштування в комісії <g/> , як і оселення в приватному мешканні <g/> , було теж якоюсь мірою ділом рук Сімовича <g/> .
doc#81 Нічого цього в німців не було <g/> .
doc#81 Справді це було або ніщо <g/> , або навіть протинімецький захід — ми забирали від німців якусь суму грошей <g/> , таких потрібних їм на війну <g/> …
doc#81 Але це була особлива нетверезість — твереза <g/> , бо він був мислитель <g/> , інтелектуал <g/> , аналітик <g/> , і його божевільне рішення було актом тверезого розуму й цілеспрямованої чесности <g/> .
doc#81 Неофіційним <g/> , серед і для українців було — у війні Росія й Німеччина вичерпають свої сили <g/> , на цей час треба мати зброю в українських руках <g/> , треба мати українців з військовим вишколом <g/> .
doc#84 Але не було як <g/> .
doc#84 Це було куди глибше переживання <g/> !
doc#86 українського письменства 20-х років <g/> , бодай поза межами УСРР <g/> ? </p><p> На жаль <g/> , таке припущення було б передчасним <g/> , ба просто хибним <g/> . Авторитетні книгопродавці твердять інше <g/> . « <g/> Майстер корабля
doc#88 їх було виховано в авдиторіях старих університетів <g/> , які спочатку мали назву Вільних академій <g/> , а потім ІНО — Інститутів народньої освіти <g/> . </p>
doc#88 Через те <g/> , що професорам не можна було довіряти <g/> , лекції практично відмінили <g/> , запанували « <g/> лябораторні методи <g/> » <g/> : студенти отримували теми <g/> , опрацьовували їх в інституті ( <g/> у жадному разі не вдома <g/> ) у заздалегідь визначені години <g/> , після чого читали свої роботи на лекційних зібраннях <g/> .
doc#88 <p> Проте оскільки їхня безпорадність дорівнювала кар'єризмові <g/> , такий стан не міг тривати довго <g/> ; треба було ними зайнятися <g/> , якщо наука хотіла сяк-так розвиватися <g/> , тим більше <g/> , що зайців навчили
doc#89 А Гоголь писав <g/> : « <g/> Коли весь світ настроювався під Байрона <g/> , це не було смішно <g/> ; у цьому прагненні було навіть щось втішне <g/> .
doc#92 Коли він приїхав <g/> , славістичних катедр було кіт наплакав <g/> , а те <g/> , що існувало <g/> , було <g/> , як правило <g/> , в руках білогвардійських дам <g/> , рідше кавалерів <g/> , без професійного вишколу <g/> , але сповнених патріотизму і обожнення всього російського <g/> .
doc#92 Метою виступу було ошелешити авдиторію <g/> , загіпнотизувати її <g/> .
doc#92 А дієслівних основ усе-таки лишилося дві <g/> , і було далеко легше <g/> , вивчаючи російську мову чи яку там іншу слов'янську <g/> , запам'ятати ті дві основи <g/> , ніж запам'ятати ту ідеальну одну <g/> , що ніде не існувала <g/> , і кожного разу прикладати до неї складні правила трансформації <g/> . </p>
doc#92 Особисто я нікого з них не знав <g/> , за винятком хіба Ерта Кайперса <g/> , та й і з ним знайомство було тільки короткочасне ( <g/> він викладав якийсь час у Колюмбійському університеті <g/> , але в відділі мовознавства <g/> , а не славістики <g/> ) і давно перервалося <g/> .