Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 і як говорили львів'яни <g/> . Психологічно це була сплата боргу милому для мого серця місту <g/> . А
doc#81 ніщо не вказувало на таку проблематику <g/> . </p><p> Доля була ласкава до цієї моєї праці <g/> . Мені пощастило
doc#81 , своєрідна « <g/> ленінська <g/> » система дій і писань була ясна мені вже тоді <g/> . І все таки « <g/> Митька
doc#81 — вже таки поїздом — я згадував <g/> . Третя подорож була до Заліщик <g/> , тоді на кордоні з румунською
doc#81 був <g/> , може <g/> , так само зворушливий <g/> . Але картина була дещо занадто бройгелівська <g/> , як на мене <g/> ,
doc#81 набагато більше років <g/> , ніж я <g/> , але теж ніколи не була за кордоном <g/> . Це інший світ <g/> . Чи він реальний <g/> , чи
doc#81 , і галичани були їм раді <g/> , це була частина їхнього рідного краєвиду <g/> , але я не був
doc#81 й повернутися до Криниці того ж дня <g/> . Нагода була блискуча <g/> , я не міг нею не скористатися <g/> . Ризик
doc#82 й не хотіли жити в тій політичній системі <g/> , яка була його долею <g/> . Але та політична система
doc#82 тріска в вирі <g/> . Але ледве чи більше <g/> , ніж тріскою <g/> , була доля <g/> , дія і триб мислення українців <g/> , прибитих
doc#87 Харкові особливо пишно й велично розквітла була мрія про столичність <g/> , і тому особливо разючий
doc#87 . І першим наслідком її стало те <g/> , що ця молодь не була до кінця молодою <g/> . У героя повісти в 22 роки —
doc#88 , або <g/> , коли хочете <g/> , символіка двох дзвінків <g/> , була запровадженням в університетське життя
doc#88 відмінних діялектних груп <g/> , з яких перша була близькою до білоруської мови <g/> , а друга —
doc#88 « <g/> перебудуватися <g/> » <g/> . Але ні <g/> , критика завжди була недостатньою <g/> , вчорашні учні далі виступали з
doc#92 у пошуках квартири — бо моя англійська мова тоді була зовсім недостатня для такої ніби не надто
doc#92 для такої ніби не надто складної справи — була Ася Кардиналовська <g/> . Про родину
doc#92 й такий <g/> , яким він хотів <g/> , щоб його бачили <g/> . А за тим була крихітка наївности <g/> , якої не помічав сам і був би
doc#92 й слухняні виконавці волі <g/> . Зате вороги — це була категорія аж надто реальна <g/> . І рокована на
doc#92 шпаргалку <g/> , зраджуючи тим <g/> , що ця імпровізація була не зовсім імпровізована <g/> . Манера раптом