Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 » Одначе великий відсоток українців вірує сьогодні не в християнство <g/> , а в марксизм <g/> , що б під тим не розуміти <g/> .
doc#65 <p> Було це давно <g/> , від того часу справи дещо покращали в радянських університетах ( <g/> у роки мого навчання навіть назва університет була відкинена <g/> , вступав я до ХІНО <g/> , а кінчав заклад з евфонічною назвою ХПІПО <g/> ) <g/> .
doc#40 У таких реченнях дієслово звичайно узгоджується не з підметом то <g/> , це <g/> , а саме з цим іменником <g/> , напр <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , німецьке військо принесло на Україну смерть і здичавіння <g/> , але скільки з тих забитих справді хотіли цього <g/> , а скільки з них були вкинені в жахливу машину війни і в ній знищені без своєї на те волі й бажання <g/> !
doc#40 Тут переривається не мова в цілому <g/> , а тільки та синтаксична конструкція <g/> , якою почато мову <g/> , але мова продовжується іншою синтаксичною конструкцією <g/> .
doc#54 Навіть листа йому написав Матвій <g/> , але минає час <g/> , а відповіді нема <g/> .
doc#40 Тому в них займенник — попри видиму відсутність другого заперечення — має наголос не на частці <g/> , а на основній частині займенника <g/> . </p>
doc#85 ) <g/> , який їм здавався не чинником <g/> , а єдиною справжньою основою <g/> . </p>
doc#40 На одному полюсі стоять такі слова <g/> , як миска або риж <g/> , які тільки історично чужі <g/> , а з погляду сучасної мови цілком належать до невтрального фонду <g/> .
doc#4 ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> нові <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне плетиво займенникових переключень <g/> .
doc#89 нашої наглядової критики <g/> , не називаючи імен <g/> , бо нас тут цікавить суть явища <g/> , а не ті чи інші особи <g/> , до яких ми можемо ставитися з певного або цілковитою
doc#63 Ця метода <g/> , з одного боку <g/> , віддає данину суто індивідуальному <g/> , а з другого – підкреслює спільне всім людям <g/> , нівелююче <g/> , однакове – і тим самим виявляє загальнолюдське <g/> , вселюдське <g/> , надчасове і наднаціональне – що відповідає ідеям вселюдського гуманізму <g/> . </p>
doc#0 <p> Уже напровесні 1942 року <g/> , коли в місті остаточно вичерпалося все їстівне <g/> , а нового врожаю ще не було <g/> , Н. із санчатами вирушив пішки <g/> , у хурделицю <g/> , аж під Богодухів засніженими рівнинами <g/> , шоб виміняти вишивки роботи його сестри на щось поживне <g/> , і тріюмфально привіз до Харкова аж цілу конячу ногу <g/> .
doc#21 Коли я нагадав йому про поезію Леоніда Лимана <g/> , що була в редакційному портфелі <g/> , він заявив <g/> , що Лиман умістив десь шкідливу статтю про “ <g/> Арку <g/> ” <g/> , а до того ще в розмові з кимось назвав його <g/> , Нижанківського <g/> , “ <g/> сволоччю <g/> ” <g/> , а тому Лимана вигнали з “ <g/> Трибуни <g/> ” і не місце йому і в “ <g/> Арці <g/> ” <g/> .
doc#72 як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Собрание узаконений <g/> ” 1919 <g/> , 3 <g/> , ст <g/> .
doc#40 Конкретно <g/> , подовження приголосних в українській мові виступає в таких випадках <g/> : </p><p> а <g/> ) на межі приростка і кореня <g/> , або кореня ( <g/> чи основи <g/> ) і наростка чи закінчення <g/> , або слова і частки <g/> , а також на межах слів <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони поділяються на дві групи <g/> : </p><p> а <g/> ) В однині наголос на основі <g/> , в множині — на закінченні <g/> : болото — болота <g/> , диво — дива і за таким зразком <g/> : діло <g/> , жито <g/> , літо <g/> , масло <g/> , мило <g/> , місто <g/> , місце <g/> , море <g/> , пиво <g/> , поле <g/> , право <g/> , просо <g/> , серце <g/> , сито <g/> , слово <g/> , стадо <g/> , тіло <g/> , чудо <g/> …
doc#40 <p> Кожній з шістьох голосних фонем в українському письмі відповідає по літері <g/> : а <g/> , е <g/> , и <g/> , і <g/> , о <g/> , у. Так само мають по літері для себе всі тверді приголосні <g/> , крім африкат дж <g/> , дз <g/> , які позначаються двома літерами <g/> .
doc#72 приклади <g/> , наведені в <g/> : Shevelov 1966 <g/> ; а також зв'язки київського </p><p> Інституту української наукової мови з львівським Товариством ім <g/> .
doc#29 І так <g/> , коли продертися крізь видимості й оболонки <g/> , на Лібкнехта <g/> , 9 ( <g/> вона вже була не Сумська <g/> , а Лібкнехта <g/> ) <g/> , у Харкові містилося три театри для харків'ян <g/> , що формально звалися « <g/> Березіль <g/> » <g/> : аґітпропний <g/> , театр-ревю та « <g/> нормальний <g/> » <g/> , — хоч усі три при одній школі виховання актора <g/> ; а далі — четвертий <g/> , театр Миколи Куліша <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , — театр Леся Курбаса <g/> .