Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 гостинно <g/> , поза всякою офіціяльщиною <g/> . Тоді на Україні існував культ Білоруси <g/> , що її Сосюра охристив «
doc#81 . Принаймні в наукових виданнях радянської України її ім'я мені не траплялося ніколи <g/> . Остання
doc#71 , є великою білою плямою на мапі мовної історії України – плямою <g/> , яка за часів Шевченка була ще більшою <g/> .
doc#28 – уклав поет алюзію на національне відродження України – тим більше <g/> , що ці ж кольори він підкреслює і в
doc#63 — і тому для неї здебільша є тема <g/> : я в Україні — або <g/> : я поза Україною <g/> , але майже ніколи я і
doc#72 українська книгарня на всю підросійську Україну — в Києві ( <g/> власність “ <g/> Киевской старины <g/> ” <g/> ) <g/> . На
doc#72 — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові <g/> : “ <g/> Тут <g/> , серед сеї
doc#81 і там далеко не все <g/> . У Харкові ми були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> .
doc#59 себе і супроти інших <g/> . І Ірин вирушає до людей <g/> , на Україну — може на смерть <g/> , але потойбіч зневіри <g/> . </p><p> Скільки
doc#9 цього слова не тільки в Галичині <g/> , а і на Великій Україні — наприростковий <g/> : уряд <g/> . </p><p> 3. У трискладових
doc#72 і що перевага російської мови по великих містах України — процес незворотний <g/> , отже перехід на
doc#26 відкидаючи його <g/> , не слід забувати <g/> , що суржик на Україні — різновид української мови <g/> . Поза Україною
doc#63 тому <g/> , що <g/> , мені здається <g/> , він перекручує образ України — той головний образ <g/> , який ми повинні вичитати з
doc#39 1912 року <g/> . Діється вона у довічній <g/> , невмирущій Україні — Україні людських душ <g/> . І безлітно-довічно
doc#9 Галичиною літературної мови Великої України — хоч <g/> , безперечно <g/> , засвоєння це не могло
doc#88 заячого навчання науковців совєтської України — це тема для окремої книги <g/> . Воно поділяється на
doc#68 утраченої <g/> , і в пляні національному <g/> . Україна — це трунок <g/> , що сп'яняє поета й робить його
doc#24 людини <g/> . І не тільки в силу того силогізму <g/> , що Україна — частина людства і <g/> , отже <g/> , те <g/> , що стосується до
doc#72 де широко друкувалися й автори з підросійської України — і шкільництво <g/> , хоч і те було недостатнім <g/> , коли
doc#72 , та ще висловлено бажання розчинити Україну “ <g/> в складі єдиної міжнародної Соціялістинної