This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари | слів | <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів |
doc#40 | до вставного речення або навіть вставних | слів | ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке |
doc#40 | . Це приклади відносно закріпленого порядку | слів | <g/> . </p><p> Українська мова зовсім не знає абсолютно |
doc#40 | відриває від присудка решту залежних від нього | слів | <g/> . У нашому прикладі це означає <g/> , що наперед треба |
doc#40 | до неї <g/> » — Петл <g/> . <g/> ; лапки при іронічному вживанні | слів | <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято |
doc#40 | зрідка трапляється стара форма двоїни від | слів | око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) |
doc#40 | . Це стосується <g/> , передусім <g/> , до | слів | <g/> , що окреслюють просторові поняття конкретної |
doc#40 | 1-ої відміни двоскладові мають численну групу | слів | <g/> , що мають постійний наголос на основі <g/> . Сюди |
doc#40 | від деяких коренів утворюється ціла ґрадація | слів | із значенням збірности — поодинокости — |
doc#40 | ? — Так ( <g/> =я писав <g/> ) « <g/> . Одначе сфера значення цих | слів | дуже вузька і зв'язана з виявом почуттів ( <g/> раз <g/> , |
doc#40 | тип дієприкметників <g/> , — на зразок щойно поданих | слів | переймлений ( <g/> перейнятий <g/> ) <g/> , загнаний <g/> . У |
doc#40 | і стають невідривною частиною новоутворених | слів | <g/> , а частки зберігають здебільшого свою |
doc#40 | , і слід цього лишився в вимові й письмі деяких | слів | <g/> , що в них не відчувається виразно значення |
doc#47 | напруги і осяйности <g/> . </p><p> Лишається сказати кілька | слів | про критичні статті Аятуринської <g/> . </p><p> Про |
doc#52 | правда <g/> , а півправди <g/> . Дивися вище <g/> . буде кілька | слів | про Дніпрові Пороги та їх історію <g/> . Натомість |
doc#65 | , 1985,4 <g/> , С. 54 <g/> ) </p><p> Але ґвалтовне усунення одних | слів | і впровадження інших не таке всеохопне й не таке |
doc#65 | слів <g/> , а до того вони стосуються до поодиноких | слів | і не порушують загальних тенденцій розвитку <g/> . </p> |
doc#65 | ( <g/> до того часу <g/> ) чужих словах <g/> . Так і в цьому типі | слів | <g/> . Характеристично <g/> , ще Шевченко тут мав и <g/> : житиє |
doc#70 | історії кожної мови безперервно якась частина | слів | амортизується <g/> . У наш час не завжди можна |
doc#70 | людей до України <g/> , так відбувається міґрація | слів | <g/> . Казав Панас Мирний <g/> : “ <g/> Вибивали з людської волі |