Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари слів <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів
doc#40 до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке
doc#40 . Це приклади відносно закріпленого порядку слів <g/> . </p><p> Українська мова зовсім не знає абсолютно
doc#40 відриває від присудка решту залежних від нього слів <g/> . У нашому прикладі це означає <g/> , що наперед треба
doc#40 до неї <g/> » — Петл <g/> . <g/> ; лапки при іронічному вживанні слів <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято
doc#40 зрідка трапляється стара форма двоїни від слів око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> )
doc#40 . Це стосується <g/> , передусім <g/> , до слів <g/> , що окреслюють просторові поняття конкретної
doc#40 1-ої відміни двоскладові мають численну групу слів <g/> , що мають постійний наголос на основі <g/> . Сюди
doc#40 від деяких коренів утворюється ціла ґрадація слів із значенням збірности — поодинокости —
doc#40 ? — Так ( <g/> =я писав <g/> ) « <g/> . Одначе сфера значення цих слів дуже вузька і зв'язана з виявом почуттів ( <g/> раз <g/> ,
doc#40 тип дієприкметників <g/> , — на зразок щойно поданих слів переймлений ( <g/> перейнятий <g/> ) <g/> , загнаний <g/> . У
doc#40 і стають невідривною частиною новоутворених слів <g/> , а частки зберігають здебільшого свою
doc#40 , і слід цього лишився в вимові й письмі деяких слів <g/> , що в них не відчувається виразно значення
doc#47 напруги і осяйности <g/> . </p><p> Лишається сказати кілька слів про критичні статті Аятуринської <g/> . </p><p> Про
doc#52 правда <g/> , а півправди <g/> . Дивися вище <g/> . буде кілька слів про Дніпрові Пороги та їх історію <g/> . Натомість
doc#65 , 1985,4 <g/> , С. 54 <g/> ) </p><p> Але ґвалтовне усунення одних слів і впровадження інших не таке всеохопне й не таке
doc#65 слів <g/> , а до того вони стосуються до поодиноких слів і не порушують загальних тенденцій розвитку <g/> . </p>
doc#65 ( <g/> до того часу <g/> ) чужих словах <g/> . Так і в цьому типі слів <g/> . Характеристично <g/> , ще Шевченко тут мав и <g/> : житиє
doc#70 історії кожної мови безперервно якась частина слів амортизується <g/> . У наш час не завжди можна
doc#70 людей до України <g/> , так відбувається міґрація слів <g/> . Казав Панас Мирний <g/> : “ <g/> Вибивали з людської волі