Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Головним каналом розповсюдження таких слів були газети та твори декого з видатних українських поетів ( <g/> напр <g/> .
doc#72 <p> На кінець двадцятих років багато “ <g/> незалежницьких <g/> ” слів так глибоко вкоренилося в мові <g/> , що й “ <g/> чистка <g/> ” лексики за Постишева і Хвилі їх не охопила <g/> .
doc#72 <p> 34 До речі <g/> , галицьке походження декотрих із цих слів сумнівне <g/> . </p>
doc#75 Я тільки приніс тобі запах слова <g/> » <g/> . </p>
doc#76 <p> У переважній більшості словників російської мови це слово не репрезентоване <g/> .
doc#76 За ширмою « <g/> общеруськости <g/> » в двох значеннях можна маніпулювати словами й значеннями ad libitum <g/> …
doc#76 <p> Чому таке слово не було потрібне <g/> , скажімо <g/> , Поґодінові або Победоносцеву <g/> ?
doc#76 На українському ґрунті не могла виникнути така ідея <g/> , не виникло і слово <g/> .
doc#78 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Бо всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунь <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами —кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> » 6 <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Можливо <g/> , що ці слова ведуть нас до чернігівських говірок <g/> . </p>
doc#80 <p> З усіх слів учителя ( <g/> Фльобера <g/> ) Поль Ренодьє затримав тільки його відразу до людства <g/> , його ненависть до потворного <g/> , його зневагу до втертого <g/> …
doc#81 Газети можуть не згадувати про недолугість радянської системи постачання містам <g/> , але поява загальносоюзного слова авоська свідчить про цю недолугість беззаперечно <g/> .
doc#81 Відповіддю був — не виправдання <g/> , не заперечення <g/> , не арµумент <g/> , не слова взагалі <g/> , а приголомшливий удар у пах <g/> , від якого я мало не втратив свідомість <g/> , мало не впав <g/> , зігнувся й не мав сили ворухнутися <g/> .
doc#81 Одне коротке слово ніби перетворювало все сказане перед тим <g/> . </p>
doc#81 Ось його слова <g/> : </p><p> Нет <g/> , барышня <g/> , я пасс <g/> . </p>
doc#81 <p> За тогочасною системою освіти <g/> , що її створив заступник народного комісара освіти естонець Ян Ряппо <g/> , семирічка ( <g/> трудова школа <g/> ) закладала основи загальної грамотности <g/> , а далі підлітки мали йти до професійних шкіл і технікумів <g/> , щоб спеціялізуватися в різних ділянках технології в широкому сенсі слова <g/> .
doc#81 Він був вродливий <g/> , зневажливий до інших <g/> , мав характер ватажка <g/> , мабуть <g/> , те <g/> , що називається еспанським словом machismo від еспанського macho ( <g/> самець <g/> ) <g/> .
doc#81 Тема дальших розділів цього недолугого писання <g/> , в якому так багато стоїть поза словами і так до болю мало відкривається в словах <g/> . </p>
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#84 гордість з того <g/> , що от <g/> , і в умовах чужини якісь імпрези маємо <g/> , щось видаємо ( <g/> хори <g/> , танцювальні ансамблі — одне слово <g/> , те <g/> , що понад сто років тому хтось <g/> , чи не князь Шаліков <g/> , назвав « <g/> Малороссія пляшущая <g/> , играющая и поющая <g/> » <g/> ) <g/> ?