Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Сама особа невеликого літературного хисту ( <g/> вона пробувала пізніше писати романи тощо <g/> ) <g/> , але доброго літературного смаку й розуміння стилю <g/> , вона була добрим вибором на редактора <g/> .
doc#81 <p> І сама вона пройшла через важкі випробування <g/> , найтяжчим з яких був арешт і загибель у в'язниці її сімнадцятирічного сина Нестора <g/> .
doc#81 Пізно <g/> , щоб бути самою <g/> , пізно починати подорожі по чужині <g/> .
doc#81 <p> Сама евакуація була зорганізована добре <g/> , кожний знав <g/> , який поїзд його повезе <g/> , а в Криниці втікачів зустрічали представники Комітету й давали призначення до різних сіл <g/> .
doc#82 Бо відбуваються тут численні мікропроцеси <g/> , малопомітні в своїй малості <g/> , а до того ж автори з-поміж самих іммігрантів зосереджують свою увагу не на фактах асиміляції <g/> , а на фактах збереження тієї чи тієї частини традиційної культури й ментальности <g/> .
doc#83 Безнастанні заклики до боротьби проти турків і татар у проповідях Галятовського <g/> , Барановича і всіх українських проповідників XVII сторіччя <g/> , ба навіть і самого Стефана Яворського <g/> , — не загальники <g/> , як може тепер здатися <g/> , і не результат татарських наскоків на Україну <g/> , а насамперед вияви цієї універсально-християнської ідеології <g/> . </p>
doc#84 Яке сердиться на все <g/> , тільки не на самого себе <g/> ?
doc#84 Самі пластуни поруч Пацикова ставлять Париж <g/> .
doc#84 В історії не можна двічі ввійти в ту саму епоху <g/> .
doc#84 Та сама соціялізація зовсім інакше виглядатиме в Англії <g/> , Франції <g/> , Росії <g/> , Україні <g/> , Албанії <g/> . </p>
doc#84 Але ми хочемо <g/> , щоб із цієї самотности блиснули блискавки <g/> , що опромінять нам <g/> , може <g/> , несподіваний для нас самих шлях <g/> .
doc#84 Це той самий етап <g/> , що переживала й Німеччина до Бісмарка <g/> . </p>
doc#85 ? Метафізика всякого роду здається мені тепер дитячою забавкою <g/> . </p><p> Андре Мору а </p><p> Молюсь не самому Духу — та й не Матерії <g/> . </p><p> Павло Тичина </p><p> Історія духового розвитку людства знає випадки
doc#85 Це ті самі процеси ( <g/> sie sind die nämlichen <g/> ) <g/> , тільки розглядені з двох протилежних поглядів <g/> .
doc#86 Критики <g/> , що намагаються пристосувати до цих вимог вершини літератури 20-х років <g/> , стягають ту літературу на той самий рівень <g/> , чи вони того хочуть <g/> , чи не хочуть <g/> .
doc#88 Ідеологічні відхилення траплялися рідко <g/> , науковці боялися <g/> , може <g/> , більше за самих контролерів і добре стереглися <g/> .
doc#91 Адже все <g/> , про що говорено перед цим <g/> , — теж тільки натяки <g/> , і такі чисельно незначні <g/> , так розкидані по творі <g/> , такі неусвідомлені <g/> , може <g/> , для самого автора <g/> , що їх не помітили й не здогадалися прибрати ані редактор Ю. Дольд-Михайлик <g/> , ані техредактор Й. Вайншенкер <g/> , ані головний <g/> , хоч безіменний БФ 03974. То й так само могли б трапитися натяки на інший <g/> , ненародницький підхід <g/> .
doc#91 Навіть ім'я героя Данько чи не « <g/> Старухе Изергиль <g/> » зобов'язане своїм існуванням <g/> , а найгірші штампи в змалюванні революціонерів живцем перейняті з « <g/> Мать <g/> » Горького <g/> : « <g/> Виривала десь із самого дна свого серця дивно правдиві <g/> , заборонені всюди слова і кидала їх просто в серце Данькові <g/> , ніби ті зерна <g/> …
doc#92 Якось я сказав йому <g/> : </p><p> — Романе Осиповичу <g/> , ви руйнуєте самі те <g/> , що ви створили <g/> . </p>
doc#92 Як мало він знав людей <g/> , як безнадійно він не розумів мене <g/> , як усіх він бачив у подобі себе самого <g/> !