This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Це не була його провина <g/> , звісно <g/> , в ті роки писали тільки так ( <g/> якщо не писали для своєї шухляди <g/> ) <g/> , але це не робило ці писання привабливими <g/> . |
doc#81 | <p> Я вже писав про мої наукові писання тоді <g/> . |
doc#83 | Москви те саме <g/> , що литвин <g/> , що поляк <g/> , що іноземець взагалі <g/> . </p><p> Сучасник писав 1666 року <g/> : « <g/> малоросам і смерть не така страшна <g/> , як відіслання до Москви |
doc#84 | Коцюбинський в оповіданні « <g/> На острові <g/> » пише <g/> , як надував вітер <g/> , безпардонний морський заводіяка <g/> , білі занавіски — і йому <g/> , письменникові <g/> , здавалося <g/> , що вся кімната <g/> , весь готель <g/> , увесь острів — великий пароплав <g/> , який пливе голубінню моря <g/> . |
doc#84 | І Борис Пастернак писав уже в наші дні <g/> : « <g/> Вакансия поэта опасна <g/> , если не пуста <g/> » <g/> . |
doc#84 | Відомий французький літератор Дені де Ружемон пише <g/> : « <g/> В Америці не пишуть книжок з наміром <g/> , щоб вони тривали <g/> , але бажають <g/> , щоб вони вражали й діяли з найбільшою силою на найкоротшій відстані часу <g/> » <g/> . |
doc#84 | Приміських залізниць приплин і відплин <g/> » <g/> , — писав поет <g/> . |
doc#84 | Націоналізм виховує усюди новий тип українця <g/> , що відрізняється од усіх попередніх — вірою у нову велику місію України <g/> » <g/> , — коли він це писав <g/> , він був з живими і широкочолими <g/> . |
doc#85 | Тому-то мав рацію Михайло Драгоманов <g/> , коли писав <g/> , що поруч теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших творів русько-української літератури <g/> » <g/> . </p> |
doc#86 | Підмогильний зовсім не писав про те <g/> , як українське село завойовує місто <g/> , і зовсім не захоплювався українізацією <g/> . |
doc#89 | він хоче схоплювати явища з першого погляду <g/> ; і це <g/> , дозволяючи йому писати цікаві огляди малярства <g/> , робить його поганим критиком багатьох родів поезії <g/> » <g/> . |
doc#89 | І тут уся справа <g/> : якщо комусь подобається Золя <g/> , то чи всі мусять писати під Золя <g/> ? </p> |
doc#89 | А Гоголь писав <g/> : « <g/> Коли весь світ настроювався під Байрона <g/> , це не було смішно <g/> ; у цьому прагненні було навіть щось втішне <g/> . |
doc#89 | Бо не можна писати сьогодні так <g/> , як писали сто років тому <g/> , хоч би тоді й були написані геніяльні твори <g/> . </p> |
doc#89 | Критик говорить читачеві <g/> : « <g/> Я не писатиму про себе <g/> . |
doc#89 | Звичайно <g/> , кожний <g/> , хто пише українською мовою <g/> , яка є невід'ємним атрибутом українського народу <g/> , тим самим у кінцевому підсумку служить українському народові <g/> . |
doc#92 | Враження таке <g/> , ніби автор хотів писати друкованими літерами <g/> , але потік думки не дозволяв йому <g/> , і він зливав кілька літер в одну <g/> , які наскакували одна на одну <g/> , в цьому процесі деформувалися <g/> , спрощувалися <g/> , зливалися <g/> . |
doc#92 | Потім він ніби згадував про свою засаду <g/> , і короткий час знову писав окремо поставленими літерами <g/> . |
doc#92 | Він писав їх усі в суперлятивних формулах <g/> , не гребуючи ніякими гіперболами <g/> . |
doc#92 | Про це я тут уже писав <g/> . </p> |