Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 <p> Це були труднощі <g/> , сказати б <g/> , іманентні кожній письменницькій організації <g/> , що не збудована за засадою однодумності <g/> .
doc#4 Він виявлений — чи <g/> , сказати б <g/> , приховано-виявлєний жіночими деталями образу зими <g/> .
doc#40 Але понад системою п'ятьох відмінків існує ще <g/> , сказати б <g/> , надбудова <g/> , що дає дальші розгалуження й паростки <g/> , які реалізують дальші відтінки значення <g/> .
doc#40 Щодо особи <g/> , то дієслово стоїть у третій особі <g/> , яка є <g/> , сказати б <g/> , загальною формою особовости <g/> . </p>
doc#0 Якщо він був із породи Отелло <g/> , то вона не склала б іспит на лагідну Дездемону <g/> . </p>
doc#9 І коли нерівномірність і неоднаковість суспільно-політичного розвитку Галичини й Великої України особливо сприяла витворенню діялектної многоосновности в українській літературній мові <g/> , то скільки б це не породжувало перехідних і швидкоплинних мовних труднощів і навіть непорозумінь <g/> , але в загальному балянсі розвитку української літературної мови це є явище <g/> , яке можна розцінити тільки позитивно <g/> . </p>
doc#4 Ну <g/> , хто коли спромігся б поцілувати власні очі <g/> ?
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> , хвилі <g/> , краса — взагалі <g/> ) <g/> , емоційністю порівняння й епітета і — постійною проекцією всього на настрій і душу поета <g/> .
doc#40 : « <g/> Гаразд <g/> , що князь воєвода взяв його за руку і <g/> , лагідно вговорюючи <g/> , одвів до другого покою <g/> , а то несподівано стався б <g/> , мабуть <g/> , страшний <g/> , смертельний гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> .
doc#25 Але мені невідомі інші позитивні матеріяли <g/> , що стверджували б цю зміну <g/> , тож питання це для тих років треба лишити відкритим <g/> . </p>
doc#40 На письмі тоді замість крапки між ними стояла б риска <g/> : « <g/> Кінь басував під ним — він <g/> , стримуючи нетерплячий порив коня <g/> , раз-у-раз натягував повід« <g/> .
doc#81 Для місцевої людини це не творило б багато клопоту <g/> , але це був приїжджий <g/> , йому не було де подітися в чужому місті <g/> , йому треба було повертатися додому без зволікання <g/> .
doc#16 Якби вісниківство здобуло сьогодні державу <g/> , то воно завтра не її тло б <g/> , що з нею робити — або мусіло б удатися під крило прямовань менше голосних і менше масових <g/> , але мте виповнених змістом ( <g/> Липинський <g/> , Хвильовий і Інші <g/> , не згадуючи про чужих теоретиків <g/> ) <g/> .
doc#10 За скромний початок хотілося б уважати цю брошуру про Всеволода Ганцова й Олену Курило <g/> . </p>
doc#75 Гаразд <g/> , а чому б не розуміти під цим землю взагалі <g/> , а може й не землю <g/> , а життя <g/> ?
doc#92 Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в тому не було <g/> .
doc#47 « <g/> Ти сам з собою віч-на-віч <g/> » <g/> , « <g/> ніколи не було <g/> , що б обіч став <g/> » <g/> , і <g/> , вже в четвертому циклі <g/> , — « <g/> ти відійшла вже за земного межі <g/> » <g/> .
doc#23 Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність Петренка — передусім у живих зв'язках з фолкльором <g/> , але ці зв'язки не були зовсім чужі ані Козлову <g/> , ані Бенедіктову13. </p><p> Романтика загальників не почалася одначе ні Козловим <g/> , ні Бенедіктовим <g/> .
doc#37 Про що б він не писав <g/> , завжди й незмінно металися там громи й блискавки на цього горопашного й нічого не вартого самозванця <g/> .
doc#84 Мій друг-неоклясик попросив у мене поради <g/> : про що б мало говорити це речення <g/> .