Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Це не принцип будови роману <g/> , це конструкція або музичного твору ( <g/> фуґа <g/> , що складається з варіяцій на певні теми <g/> ) <g/> , або щоденника <g/> , де сьогодні записується одне враження чи переживання <g/> , завтра друге <g/> , а за якийсь час може знов і знов повернутися вже давніше записане <g/> , якщо сьогодні воно повторилося в свідомості <g/> .
doc#16 Справді <g/> , якщо сьогодні умовний Іван Іванович обізвав умовного Івана Никифоровича гусаком <g/> , то завтра той може вилаяти його ще сильніше <g/> ; якщо один подасть позов до суду <g/> , то другий подасть протипозов до вищої інстанції <g/> ; якщо один напада на сусідське подвір'я <g/> , то хто перешкодить другому зробити те саме з більшою силою і коефіцієнтом руїнницької дії <g/> ?
doc#57 А ще <g/> , не дай Господи <g/> , може комусь спаде </p><p> Так <g/> , як вона є сьогодні <g/> , союзівська церква видається мені винятково гармонійним твором мистецтва і зовсім новим проявом у творчості Радослава Жука <g/> .
doc#55 <p> Ці два призабуті або занедбані критерії коротко можна схарактеризувати так <g/> : </p><p> 2.6.Збереження ( <g/> обережне консервування <g/> ) підсистем мови <g/> , таких як фонологічна <g/> , морфологічна <g/> , синтаксична тощо <g/> , взятих у їхній динаміці <g/> , себто спираючися не лише на те <g/> , що є сьогодні <g/> , але й — і передусім — виявляючи розвиткові тенденції і встановлюючи правила <g/> , які не суперечать таким тенденціям <g/> , але відкидаючи ті правила <g/> , які даним тенденціям суперечать <g/> . </p>
doc#34 І кожний <g/> , вглядівши її з лугів <g/> , не втримався б і вимовив би <g/> : « <g/> Слава Тобі <g/> , Господи <g/> , і сьогодні зійшло сонце <g/> , хоч і сьогодні катівська влада на Україні <g/> » Та це в умовному способі <g/> , з тим характеристичним би <g/> !
doc#40 Прислівник має дуже мало власних словотворчих засобів <g/> , а здебільшого позичає їх від інших частин мови <g/> ; часто є кілька варіянтів того <g/> , самого прислівника <g/> , і сьогодні ще тільки накреслюється <g/> , які з цих засобів можуть стати характеристичними саме для прислівника <g/> .
doc#40 Згодом стріляти стали не кулястими кулями <g/> , зв'язок понять розірвався <g/> , і сьогодні це вже два слова <g/> , зв'язані між собою не полісемією <g/> , а гомонімічно <g/> .
doc#81 <p> Але це було не так <g/> , і сьогодні я все бачу інакше <g/> .
doc#40 І сьогодні ще в літературній мові є деякі сполучники з надто широкою амплітудою значень ( <g/> напр <g/> .
doc#94 Але не влягає сумніву <g/> , що більшість і сьогодні за програму має таки Лесі Українчине — « <g/> і їжі і всього доволі <g/> » <g/> .
doc#65 Але <g/> , якщо забудемо про це визначення <g/> , які риси сучасної української мови в неї вдома і сьогодні дозволяли б клясифікувати її як діялект <g/> ?
doc#83 страшні вороги українського відродження — Москва <g/> , український провінціялізм і комплекс Кочубеївщини — живуть і сьогодні <g/> . Запекла ненависть Михайла Драгоманова не знищила українського провінціялізму <g/> . Запекла ненависть Дмитра Донцова не
doc#94 самої партії <g/> , банкрутство якої таке явне <g/> , таке очевидне <g/> . </p><p> Ми не знаємо і сьогодні не можемо знати <g/> , чи це гальмування <g/> , ця боязкість тактичні <g/> , з огляду на
doc#80 Після написання « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> 1942 <g/> ) Домонтович написав чимало оповідань <g/> , але <g/> , розкидані в газетах і журналах <g/> , що виходили в Німеччині <g/> , ці оповідання ніколи не були зібрані і сьогодні майже цілковито забуті <g/> .
doc#10 Одначе і сьогодні ще цікаві її міркування про міру самостійності и як фонеми в українській мові ( <g/> 23 <g/> , 22919 <g/> ) <g/> , а також про те <g/> , чи графічні сполуки в з попереднім голосним ( <g/> типу дав <g/> ) можна вважати за дифтонги з фонологічного погляду ( <g/> 14 <g/> , 546 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Таким чином погляд Ганцова про незмінність о в ненаголошених складах у північних говірках як таких і сьогодні треба вважати за ближчий до істини <g/> . </p>
doc#24 Ми їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і сьогодні судить учора й заперечує його <g/> .
doc#81 І я і сьогодні <g/> , пишучи про це <g/> , думаю <g/> , що я не заслуговував побиття каменями <g/> . </p>
doc#25 <p> Праці Михальчукові <g/> , не зважаючи на їх фраґментарність <g/> , не зважаючи на те <g/> , що частина фактичного матеріялу <g/> , природно <g/> , застаріла <g/> , не зважаючи на те <g/> , що в них наука подеколи не відмежована від публіцистики і що Михальчук ніколи <g/> , на відміну від <g/> , приміром <g/> , Потебні <g/> , не виходить поза межі слов'янських мов <g/> , — і сьогодні навівають багато цікавих і плідних думок і читаються з тим інтересом <g/> , який збуджують завжди праці людей <g/> , що жили наукою <g/> , а не робили з допомогою науки свою життєву кар'єру <g/> . </p>
doc#40 Так зникло з ужитку багато предметів або частин одежі <g/> , зброї <g/> , хатнього устатковання <g/> , технічних приладів — і сьогодні архаїзмами стали такі слова <g/> , як лейбик <g/> , опанча <g/> , шолом <g/> , мисюрка <g/> , келеп <g/> , кресало <g/> , соха <g/> , мажа і баг <g/> .