Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Для запозичень з мови колоніального народу до мови народу-колонізатора характеристична перевага екзотизмів і слів <g/> , що позначають назви льокальних явищ <g/> , далі експресивних слів і висловів <g/> , уживаних у зниженому <g/> , простацьки-шорсткому стилі <g/> .
doc#65 , у РУС подано <g/> : училище — школа <g/> , училище з новим словом на другому місці <g/> , але далі йде приклад артиллерийское училище <g/> , і тут уже маємо тільки один переклад <g/> : артилерійське училище <g/> ; так само живопись — живопис <g/> , малювання <g/> , малярство <g/> , де традиційний український відповідник аж на третьому місці <g/> , але в прикладах уже фігурує тільки російське слово <g/> : школа живописи — школа живопису і т. д. Чимало прикладів такого типу подає М. Леонова ( <g/> Мзн <g/> , 1985,4 <g/> , С. 54 <g/> ) </p><p> Але ґвалтовне усунення одних слів і впровадження інших не таке всеохопне й не таке абсолютне <g/> , як часто думають українські емігранти <g/> , а головне — воно не так розкладає саму тканину української мови <g/> , як ті процеси <g/> , що відбуваються в живій мові <g/> , і як витонченіші методи мовного планування <g/> .
doc#40 <p> § 15. ГРАМАТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ </p><p> Слова в реченні об'єднуються інтонаційно <g/> , порядком слів і граматично <g/> .
doc#59 <p> Застарілою хворобою багатої й гнучкої мови Юрія Косача був здавна нахил до умовної « <g/> красивости <g/> » вислову <g/> : до добору рідких слів і гри ними <g/> , до бароккової обтяжености фрази симетричними і несиметричними прикрасами <g/> , до романтичних <g/> , трохи кричущих ефектів <g/> .
doc#9 Улюбленим закидом дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це — « <g/> москалізм <g/> » <g/> , або що це — « <g/> польонізм <g/> » <g/> , або що це те й друге разом <g/> , або нарешті <g/> , що це як не те <g/> , то друге <g/> , — саме так <g/> , наприклад <g/> , як ми бачили <g/> , поставився Б. Грінченко до слова звертатися ( <g/> до кого <g/> ) <g/> .
doc#9 Коли І. Нечуй-Левицький дуже часто хибно доводив галицьке походження багатьох слів і зворотів <g/> , то І. Стешенко вдався до протилежного <g/> , але не менш хибного способу <g/> .
doc#40 , у сучасній літературній мові є багато слів і зворотів <g/> , перейнятих з військової мови <g/> , як от <g/> : роззброїти ( <g/> щирістю <g/> ) <g/> , авангард <g/> , фронт ( <g/> »на літературному фронті« <g/> ) <g/> , взяти <g/> , під обстріл <g/> , зосередити вогонь <g/> , перейти в наступ <g/> , маскування <g/> , передовий загін <g/> , окопатися <g/> .
doc#72 56 В Академічний словник також включено багато галицьких слів і зворотів <g/> , декторі з позначенням <g/> , що вони реґіональні <g/> , декотрі без позначення <g/> , отже їх визнано нормальним складником літературної мови <g/> .
doc#40 <p> Відокремлення всіх оце перелічених типів слів і зворотів залежить від наивности тих чинників <g/> , що сприяють відокремленню <g/> .
doc#72 Основні поліпшення <g/> , за словами самих редакторів <g/> , заторкували “ <g/> удосконалення в диференціяції значень російських і українських слів <g/> , уточнення тлумачних пояснень <g/> , виразніше розмежовування стилістичних відтінків у значенні українських слів і зворотів <g/> ” ( <g/> II <g/> , 1054 <g/> ) <g/> . </p>
doc#71 Поява в літературній мові живомовних із походження слів і конструкцій <g/> , що були рівнозначні первісним старослов'янським виразам <g/> , призвела зрештою до нового перерозподілу всіх цих одиниць за темами та стилістичними рівнями <g/> .
doc#71 <p> v Інше питання <g/> , яке <g/> , втім <g/> , не стосується безпосередньо історії літературної мови <g/> , а отже й виходить за межі обраної теми <g/> , – це проникнення старослов'янських слів і конструкцій із Заходу до говірної мови <g/> , що її мали Галицьке князівство та інші городи чьрвеньсци <g/> .
doc#12 <p> Але коли дієприслівник не має при собі залежних слів і наближається значенням до прислівника <g/> , в коми його не беремо <g/> , напр <g/> .
doc#50 Якщо напливи в описі побутово-конкретної сторони життя означали скупчення слів і образів <g/> , зв'язаних з певним поняттям як вихідним пунктом <g/> , то в філософсько-космологічній частині поеми метода напливів означає ототожнення проявів <g/> .
doc#40 Пуризм прагне не допускати в мову нових чужих слів і по змозі очистити мову від давніше запроваджених етранжизмів <g/> .
doc#9 Давніше справа стоала так <g/> , що через суто галицькі вислови читач української книжки міг опинитися в неприємних клопотах від крутих слів і словечок і кинутися українського читання <g/> .
doc#60 Головна проблема сучасної української мови <g/> , це — проблема російських слів і слів <g/> , які приходять до української мови через російську мову <g/> .
doc#92 Я погано розумів американських мовців <g/> , Якобсонова мова <g/> , і фонетично і синтаксично наближена до російської <g/> , була мені майже цілком зрозуміла <g/> , а запас слів і термінологія були незмірно багатші від моїх <g/> .
doc#9 <p> Стаття А. Кримського принесла вперше в дискусії фахове філологічне пояснення багатьох порушених дискутантами слів і форм <g/> , але це нас тут не цікавить <g/> .
doc#71 ) містять <g/> , усупереч очікуванням <g/> , більшу кількість слов'янських слів і форм [ <g/> див <g/> .