Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 і <g/> , здавалося б <g/> , самоочевидні <g/> . І наявність у нас критиків наглядового типу не повинна б
doc#16 . Тільки воістину катастрофічним незнанням у нас нашої давньої літератури ( <g/> та ще <g/> , правда <g/> ,
doc#67 і щиро я зняв <g/> . </p><p> Жили ж поривання й надії палкії У нас <g/> , моя вірна <g/> , в обох — </p><p> Ми щирую віру і думи святії З
doc#73 « <g/> між нами жив <g/> » <g/> ? </p><p> Але доля мертвих письменників у нас не відрізняється істотно від долі живих <g/> . </p>
doc#16 вузького кола <g/> . </p><p> Таким чином <g/> , практично у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче
doc#9 у нас в Галичині " <g/> українство <g/> " <g/> . Панувало тоді у нас скрізь " <g/> язичиє <g/> "»1. Власне <g/> , точніше було б
doc#37 гістеричний зойк <g/> . </p><p> Доля хотіла <g/> , щоб на той час у нас зійшлося й з'їхалося кілька літераторів <g/> .
doc#9 Ю.Ш. <g/> ) <g/> , за малими винятками <g/> , звична мова <g/> , якою у нас тепер мало не всі пишуть <g/> »2 <g/> , себто мова з тими
doc#26 по-своєму <g/> , а ми по-своєму <g/> . У їх народ і слово <g/> , і у нас народ і слово <g/> . А чиє краще <g/> , нехай судять люди <g/> » <g/> . <g/> )
doc#55 ) їдиш <g/> . Натомість тепер <g/> , скажімо <g/> , імідж у нас не англізм <g/> , як здавалося б <g/> , а русизм <g/> . У середині
doc#80 назви міст твір Домонтовича подає в їхній у нас незвичайній французькій формі — Ля-Е замість
doc#6 , ціла група “ <g/> історій <g/> ” в одній картині ( <g/> <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> <g/> , ч. 7 <g/> ) <g/> : людина <g/> ,
doc#72 письменник того часу <g/> . Ось кілька прикладів <g/> : “ <g/> У нас тільки так говорять у народі <g/> , а позаяк се не є
doc#6 таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди
doc#6 свині вугіллям <g/> ” ( <g/> ч. 12 <g/> ) <g/> , біле на білому в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже
doc#70 <p> А коли ми здійснимо Шевченкову засаду життя — “ <g/> У нас нема Зерна неправди за собою <g/> <g/> , то <g/> , може <g/> ,
doc#56 уересер <g/> , а я кажу — Росія <g/> . </p><p> Ви кажете — царизм нас жер <g/> , а я кажу — Росія <g/> . </p><p> Ви може не повірите тепер —
doc#81 робити <g/> ? Влізти до поїзда <g/> , що проходить <g/> ? Але чи нас пустять <g/> ? Чи не вважатимуть цих заклункованих
doc#30 <p> Як він звався <g/> , той хрищатицький готель <g/> ? І чим нас годували <g/> ? І чи Ви коли-небудь згадуєте <g/> , хто був
doc#84 гарячково руками — і дивуємося <g/> , що ніхто не чує нас за гуркотом танка <g/> , не бачить за спалахами