Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#85 Тому-то мав рацію Михайло Драгоманов <g/> , коли писав <g/> , що поруч теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших творів русько-української літератури <g/> » <g/> . </p>
doc#86 Я не мав нагоди прочитати її <g/> , але якщо вона написана в тому ж дусі <g/> , що попередні твори Лепкого про Мазепу <g/> , то з літературою має цей твір мало спільного <g/> , бувши Грандіозним і ультрапатріотичним <g/> , як кажуть у Галичині <g/> , кічем <g/> , хоч і написаним у найкращих намірах <g/> , щоб бути « <g/> будуючим <g/> » твором <g/> .
doc#88 Чи він мав би боротися за найощаддивіше використання крейди <g/> , чи за збереження рівної поверхні дошки <g/> ?
doc#88 Проте кожен викладач <g/> , професор чи доцент мав кожного семестру підписувати індивідуальне зобов'язання на соціялістичні змагання з кимось зі своїх колеґ <g/> . </p>
doc#89 Дюма не раз мав процеси зі своїми співробітниками <g/> .
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#92 Він мав удачу завойовника <g/> , Наполеона або Гітлера <g/> .
doc#92 Кадри напоготові мав тоді майже виключно Гарвард <g/> , себто майже виключно Якобсон <g/> .
doc#92 Але найбільше значення все-таки <g/> , либонь <g/> , мав особистий чар Якобсона <g/> , його бистроумність <g/> , його ерудиція <g/> ; як уже сказано <g/> , вони творили особливий блиск на доякобсонівському ультрамізерному тлі <g/> .
doc#92 , він прочитав уже переклад моєї праці <g/> , і мене покликано на розмову <g/> . </p><p> Він мав багато зауважень <g/> . Крім кількох про дрібні недогляди <g/> , вони були виразно двох типів <g/> .
doc#92 Кінець кінцем він мав голову на плечах <g/> , хоч і сливе без шиї <g/> .
doc#92 Не думаю <g/> , щоб він мав таке доручення <g/> , радше це був спонтанний вияв його вдачі <g/> . </p>
doc#92 При першій нагоді я мав бути покараний <g/> .
doc#92 Тепер ішлося про п'ятий конгрес <g/> , що мав відбутися в Софії у вересні 1963 року <g/> .
doc#92 буде на конгресі <g/> , я наперед не знав ( <g/> він був малоймовірний учасник <g/> , не мав він ані праць із загального мовознавства <g/> , ані не розумів і трохи англійської мови <g/> )
doc#92 стояв за спиною Білодіда <g/> ) <g/> , що справді став реальністю в наступні роки <g/> . </p><p> Білодід мав зібрати матеріяли <g/> , що мали б компромітувати мене <g/> , й переслати їх Болгарському комітетові на
doc#92 Замість передати матеріяли Ґеоргієву <g/> , який мав би передати їх американській делегації <g/> , він привіз їх безпосередньо на софійський конгрес <g/> .
doc#92 Справа читача <g/> , що роками мав тільки радянські газети <g/> , — порівнювати і так доходити дещо повнішої правди <g/> . </p>
doc#92 Тут я вже писав про те <g/> , як Л. розгромив книгу Поповіча з історії сербо-хорватської мови і виправдовував далеко не академічний тон своєї рецензії тим <g/> , що Поповіч мав недобру біографію <g/> .
doc#92 Тепер я теж мав погану біографію <g/> .