Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 це він ( <g/> чи вона <g/> ) чемний і дисциплінований <g/> , але коли хто пише два листи на один <g/> , то це він/вона —
doc#4 сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як
doc#93 вистав <g/> . Колись я радо їх оплескував <g/> , надто коли це було проти більшости ( <g/> скажім <g/> , « <g/> Маклена
doc#72 вдавалися до української мови прилюдно <g/> , коли це вимагалося <g/> , а не <g/> , сказати б <g/> , “ <g/> природно <g/> " <g/> . Ті <g/> ,
doc#94 повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> ,
doc#72 . Про це точно не сказано <g/> ) <g/> . Це єдиний рік <g/> , коли число українських назв перевищує половину
doc#68 . Це майже злиття двох особистостей в одну <g/> , коли Шевченкове стає Стусовим <g/> . </p><p> Збагнувши це <g/> , ми
doc#101 ! Це неможливо <g/> , але добре пригадую <g/> , коли ще був підлітком <g/> , мені мати казала <g/> : роби що
doc#81 до окупованого німцями Києва і в перші дні <g/> , коли ще можна було вірити в добрі наміри німців або
doc#81 й душу <g/> . Я належав не туди <g/> . Справедливість долі <g/> , коли щось таке існує <g/> , згодом виправдала мене й
doc#85 . </p><p> 2. МАТЕРІАЛОМ <g/> ? ІДЕАЛОМ <g/> ? </p><p> Чи справді був час <g/> , коли я <g/> , повний страху <g/> , питав себе <g/> , матеріяліст я чи
doc#81 так уже гребувала українською мовою <g/> . Пізніше <g/> , коли я вже був в Америці <g/> , він мене розшукав і написав з
doc#81 один раз він збунтувався тоді проти мене — коли я дав студентам завдання написати про Тичинину
doc#100 … до Парижа <g/> . </p><p> Ю. III <g/> . <g/> : То було в ліпші часи <g/> , коли я не відчував ваги віку <g/> . Доживете до моїх 85-ти <g/> ,
doc#37 завербовані МУРівці <g/> , особливо молодші <g/> . А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946
doc#81 Андрія Хвилі <g/> . Пам'ятаю <g/> , як він замахав руками <g/> , коли я спробував узяти приклади з Андрія Головка <g/> : </p><p> — В
doc#81 в мене не зберігся <g/> . Він лишився в Харкові <g/> , коли я тікав з міста в лютому 1943 року <g/> . Цей <g/> , напевне <g/> ,
doc#81 у німецькому війську й познайомився зі мною <g/> , коли я ще був у Харкові <g/> . Тепер він зайшов на наше
doc#81 в тій другій <g/> , найгіршій половині першої зими <g/> , коли я ще праці не мав жадної <g/> , а « <g/> Нова Україна <g/> » не
doc#81 зона мовчання <g/> ! </p><p> І все таки я вчащав до театру <g/> , і <g/> , коли якась там Микитенкова « <g/> Бастілія Божої Матері <g/> »